Проблема надмірної ваги залишається актуальною для мільйонів людей у всьому світі. Незважаючи на різноманітність дієт та фітнес-програм, ефективність боротьби із зайвими кілограмами часто виявляється індивідуальною.
Вчені довгий час намагалися зрозуміти, чому люди, які дотримуються однакового режиму харчування та фізичних навантажень, можуть демонструвати різні результати втрати ваги.
Нещодавно опубліковане в журналі Molecular Metabolism дослідження японських учених із Університету Кобе пролило світло на можливі причини цього явища.
Ключову роль цьому відкритті зіграло вивчення молекул білка PGC-1, які організм виробляє у відповідь фізичну активність.
Японські дослідники зробили важливий крок уперед, виявивши, що молекули PGC-1 мають кілька варіацій, серед яких особливо важливими виявилися типи b та c.
Експериментальна частина дослідження, проведена спочатку на мишах, а потім на групі з 10 осіб, показала, що ці варіації молекул відіграють ключову роль ефективності метаболізму при фізичних навантаженнях. У тих особин (як тварин, і людей), які мають вироблення молекул типів b і c була менш активної, як виявилося, відбувалося менше споживання кисню. Через це й ефективність спалювання жиру була меншою під час фізичної активності.
Це відкриття може мати революційне значення розробки нових методів боротьби з ожирінням.
Наприклад, вже у майбутньому можуть розробити потенційні ліки, засновані цьому дослідженні, які б підвищувати ефективність витрати енергії організмом і цим боротися з ожирінням. І в результаті спортивні навантаження чи дієти виявляться непотрібними.