Українська влада разом із європейськими партнерами розпочала розробку стратегії щодо майбутнього статусу біженців після завершення терміну дії тимчасового захисту. Наразі сторони шукають баланс між стимулюванням повернення громадян додому та дотриманням міжнародних прав людини.
Перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко зазначила, що питання повернення українців є критичним для відновлення економіки. Уряд вже створює мережу Unity Hub за кордоном, щоб підтримувати зв’язок із діаспорою та збирати дані про потреби біженців через Міністерство соціальної політики.
Європейський Союз зі свого боку готується до перехідного періоду, який настане після 2027 року. Брюссель намагається уникнути правового хаосу, коли мільйони людей можуть одночасно втратити підстави для перебування в країнах ЄС.
Київ наполягає на тому, що повернення має бути добровільним, але супроводжуватися чіткими державними гарантіями та контролем. Водночас у Раді обговорюють ризики виникнення “правового глухого кута” для тих, хто не зможе адаптуватися до нових правил перебування в Європі через два роки.
Окрему увагу приділяють цифровізації процесу. Мінсоцполітики вже формує списки та аналізує дані про українців, які виїхали. Це дозволить точніше прогнозувати кадровий ресурс, необхідний для відбудови країни після війни.
Нагадаємо, раніше ми писали, що українцям, які перебувають у країнах Європейського Союзу, варто уважно стежити за дотриманням місцевих правил. Порушення міграційного законодавства або законів країни перебування може призвести до депортації.