Нобелівський лауреат з фізики Дідьє Кело вважає, що людство вже довело існування планет біля інших зір, але головне питання тепер полягає в пошуку життя. Водночас науковця більше хвилює інше — чи встигне людство створити технології, здатні дати остаточну відповідь.
Про це пише Lindau Nobel Laureate Meetings.
У 1995 році Дідьє Кело разом із Мішелем Майором відкрив екзопланету 51 Pegasi b — першу підтверджену планету біля зорі, схожої на Сонце. За це відкриття у 2019 році вони отримали Нобелівську премію з фізики.
За словами Кело, сьогодні вже не стоїть питання, чи існують інші планети. Натомість науковці прагнуть зрозуміти їхнє різноманіття, місце Сонячної системи серед них і головне — чи може десь існувати життя.
Він застеріг від поспішних висновків щодо Марса. Науковець навів приклад, що посадка апарата лише в пустелі Землі могла б помилково створити враження, ніби вся планета є безжиттєвою.
«Ми майже нічого не знаємо навіть про те, що лежить на глибині 20 сантиметрів під поверхнею Марса. Моє єдине занепокоєння зараз полягає в тому, чи наше суспільство проіснує достатньо довго, щоб створити технології, які дозволять знайти відповідь», — сказав Кело.
Окремо він висловився про штучний інтелект. На його думку, AI вже став важливим інструментом для науки, однак не здатний замінити критичне мислення дослідника.
Кело наголосив, що хороший учений ніколи не довірятиме автоматично ані обладнанню, ані системам штучного інтелекту. Якщо результати виглядають незвично, їх потрібно перевіряти ще ретельніше.
На думку Нобелівського лауреата, AI варто зробити більш відкритим і доступним. Він переконаний, що ця технологія допоможе автоматизувати рутинні завдання, але не замінить людську допитливість.
Під час розмови Кело також торкнувся проблем фінансування науки. Він вважає, що скорочення витрат на дослідження насамперед послаблює позиції самих США, тоді як дедалі більшу роль у світовій науці можуть відігравати Китай, Індія та країни Південно-Східної Азії.
Водночас науковець позитивно оцінив систему фінансування науки в Європейському Союзі, хоча визнав, що повної незалежності вчені не мають, адже дослідження потребують переконливого обґрунтування для отримання коштів.
Наприкінці інтерв’ю Кело закликав молодих дослідників не втрачати цікавість до науки та обирати власний шлях. На його переконання, саме нове покоління визначатиме, куди рухатиметься світова наука.