Країни Заходу більше не можуть розраховувати на те, що їхні території залишаться недосяжними для супротивника під час великих воєн. Про це в інтерв’ю Business Insider заявив заступник верховного головнокомандувача об’єднаними силами НАТО в Європі Джон Стрінгер.
За його словами, досвід останніх десятиліть більше не актуальний. Під час операцій в Афганістані та Іраку західні армії могли вести бойові дії за тисячі кілометрів від дому, повертаючись у безпечний тил.
“Ми воювали за дві-три тисячі миль від Великої Британії, а потім поверталися в дуже безпечний тил, який називається Сполученим Королівством. Ці часи, на жаль, минули”, – зазначив Стрінгер.
За словами генерала, сучасні загрози кардинально змінилися. Якщо за часів холодної війни дальність багатьох систем озброєння вимірювалася сотнями кілометрів, то сьогодні мова йде вже про тисячі кілометрів.
Причому загрозу становлять не тільки дорогі ракети стратегічної авіації, а й відносно дешеві безпілотники.
Стрінгер зазначив, що війна Росії проти України стала наочною демонстрацією цих змін. Масове застосування дронів, далекобійних ракет і атаки далеко за межами лінії фронту показали, що поняття “фронт” і “тил” поступово стираються.
Як приклад він навів операції, під час яких Україна використовувала безпілотники для ударів по російських військових об’єктах у глибині території РФ. За оцінками Києва, операція “Павутина” завдала збитків приблизно на 7 млрд доларів і пошкодила 41 російський літак.
За словами представника НАТО, тепер мова йде вже не тільки про захист військ на полі бою, а про оборону всієї Європи.
“Якщо ви хочете захистити те, що у вас є, то уявлення про “дім”, “фронт” і безпечні тилові райони більше не існують”, – підкреслив він.
Стрінгер попередив, що країни Альянсу можуть зіткнутися з ситуацією, коли кількість запусканих противником дронів і ракет перевищить можливості існуючих систем ППО.
Це означає, що урядам доведеться приймати складні рішення щодо того, які об’єкти захищати в першу чергу.
При цьому НАТО вже нарощує інвестиції в системи протиповітряної оборони. Однак виробництво перехоплювачів, радарів і пускових установок стикається з обмеженнями і не встигає за зростаючими потребами.
Генерал також зазначив, що традиційна модель реагування, заснована на використанні винищувачів і обмеженої кількості зенітних комплексів, може виявитися недостатньою.
“Часи, коли можна було просто сидіти і реагувати на кожну загрозу за допомогою винищувачів і декількох зенітних ракетних систем, закінчилися”, – заявив він.