РФ розширює сферу впливу на Африканському континенті. Найманців ПВК “Вагнер” бачили в Малабо, столиці Екваторіальної Гвінеї, країни з населенням приблизно 2 мільйони осіб із виходом на узбережжя Атлантичного океану. Про це пише Diario Rombe.
Найімовірніше, місія російських найманців — це захист гвінейського диктатора Теодоро Обіанга Нгема Мбасого, який перебуває при владі з 1979 року, після того, як повалив свого дядька Франсіско Масіаса Нгеми Бійого.
“Вагнерівці” захищатимуть самого диктатора, його сім’ю і, найімовірніше, муситимуть забезпечити спадкоємність влади, коли Обіанга передасть посаду президента своєму синові Теодору Нгему Обіангу Манзі, який наразі обіймає посаду віцепрезидента.
Повідомляють, що російські найманці розгорнули складні телекомунікаційні системи, щоб перехоплювати будь-які натяки на повстання у збройних силах і серед населення, тим самим блокуючи будь-яку загрозу планам наступності влади.
Висадку найманці ПВК почали наприкінці серпня, 8 вересня відбулася чергова висадка. Налякані свідки повідомляють, що бачили, як ці солдати розвантажували важку зброю в порту Бата.
“Росіяни контролювали весь периметр. Ніхто не міг наблизитися”, — повідомляють свідки.
З моменту прибуття найманців з Росії, у материковому регіоні Екваторіальної Гвінеї різко збільшилася кількість військових контрольно-пропускних пунктів. Найманці в масках і з важким озброєнням патрулюють кожен куточок Бата, діючи так, ніби місто перебуває під їхнім повним контролем.
“Ми постійно бачимо їх у магазинах і на вулицях”, — кажуть жителі міста.
На цьому проблема не закінчується. Упродовж десятиліть Екваторіальна Гвінея перебувала під впливом французьких, ізраїльських та азійських військових інструкторів, які мають стратегічні інтереси в регіоні. Вони навчали гвінейські збройні сили під контролем режиму, підтримуючи баланс сил. Але прибуття ПВК “Вагнер” вказує на набагато похмурішу мету: гарантувати спадкоємність Теодоро при владі за будь-яку ціну. Це особливо іронічно, оскільки саме французькі та американські інструктори втримали Обіанга при владі, дозволивши йому здійснювати диктаторський контроль над населенням.
Втручання Вагнера і зростаюча присутність китайських інструкторів, які, на думку багатьох, є кроком до створення китайської військової бази в Екваторіальній Гвінеї, спричинили небезпечний розрив у відносинах режиму Обіанга з його основними західними партнерами, такими як Франція і США. Ці країни, які впродовж десятиліть пропонували військову і політичну підтримку, тепер спостерігають, як режим Обіанга повертається в бік Білорусі та Росії. Зіткнувшись із падінням нафтових доходів і глибокою економічною кризою, Обіанг готовий пожертвувати своїми історичними союзами із Заходом, щоб гарантувати військовий захист і династичну спадкоємність для свого сина.
Ця радикальна зміна не тільки дестабілізує міжнародні відносини Екваторіальної Гвінеї, а й посилює атмосферу внутрішніх репресій. Мілітаризація країни, очолювана іноземними найманцями, поставила саме існування місцевого населення під загрозу, вважають місцеві журналісти та експерти. Також вони зазначають, що інтереси Китаю просуваються під прикриттям дедалі очевиднішої іноземної інтервенції.
Що відомо про Екваторіальну Гвінею та її династію диктаторів
Країна довгий час була колоніальною: до 1968 року її контролювала Іспанія, яка завезла робітників із Нігерії для роботи на плантаціях какао. Коли до влади прийшов Франсіско Масіас Нгема Бійого, він ліквідував усі партії та міжнародні організації, а себе оголосив довічним президентом. Співпрацював з СРСР і до кінця 1970-х став проявляти ознаки недоумства. Виражалося це в тому, що він страчував усіх неугодних, чим спровокував масову еміграцію з країни, населення якої становило близько 300 тисяч осіб. 50 тисяч було вбито, 125 тисяч — втекли. У підсумку в Екваторіальній Гвінеї залишилося близько десятка людей із вищою освітою, а директора державного бюро статистики, який опублікував дані про кількість жителів, Нгема наказав розчленувати, щоб той “навчився” рахувати. Слово “інтелектуальний” він теж заборонив, як і випуск усіх газет і книжок. У підсумку він не покидав свою віллу, де жив із трьома дружинами і розмовляв із давно страченими соратниками.
Коли рідний племінник його скинув, Нгемі вдалося втекти з двома валізами валюти, а решту грошей з державної скарбниці він спалив.
Коли його затримали і засудили до розстрілу, налякані солдати відмовилися його стратити, оскільки Нгема мав репутацію чаклуна. У підсумку вирок привели в дію солдати з Марокко. Сім’я диктатора втекла в КНДР.
Нинішній диктатор, Теодоро Обіанга Нгема Мбасого, підтримує стосунки з РФ, а також із КНР і Північною Кореєю. Вважається одним із найбагатших правителів світу зі статками в 600 мільйонів доларів. Звинувачувався в канібалізмі та у страті лідерів опозиції. Але він хворий на рак, тож йому важливо забезпечити спадкоємність своєї династії.
