У багатьох риб біля пащі є спеціальні чутливі відростки, які люди часто називають “вусами”. Насправді це важливий інструмент виживання, який допомагає шукати їжу та орієнтуватися навіть у повній темряві.
У науці такі “вуса” називають барбелями або вусиками.
Вони вкриті великою кількістю рецепторів, які допомагають рибам буквально “обмацувати” простір навколо себе та відчувати хімічні сигнали у воді.
Головне завдання цих відростків — пошук їжі.
Особливо важливі вони для донних риб, які мешкають у каламутній воді, на великій глибині або серед мулу, де зір майже не допомагає.
Вуса дозволяють відчувати запахи, найдрібніші частинки їжі та навіть слабкі коливання води.
Найвідомішими “вусатими” рибами вважаються соми.
Через нічний спосіб життя та полювання біля дна їм доводиться орієнтуватися майже навпомацки.
Саме тому їхні довгі вусики допомагають швидко знаходити їжу та уникати перешкод.
Фахівці пояснюють, що чим гірша видимість у середовищі проживання риби, тим сильніше розвинені її органи дотику та нюху.
Крім сомів, вуса мають коропи, осетри, тріска, барабулька та деякі акваріумні риби.
Водночас хижаки на кшталт щуки, тунця або лосося обходяться без них, покладаючись переважно на зір та швидкість.