Цього тижня народні депутати ухвалили бюджет на 2026 рік. Поки що в першому читанні. Цього разу дірка у державній скарбниці 2 трильйони гривень. Законотворці та урядовці сподіваються на щедрість міжнародних партнерів. Оскільки всі зароблені гроші ми витрачаємо на війну, фінансування соціальної сфери залежить виключно від допомоги із-за кордону.
Проєкт держбюджету на 2026 рік встановив кілька рекордів — загальна сума видатків, дефіцит грошей і все більша залежність головного кошторису країни від міжнародної допомоги.
Рекордним цей проект можна назвати і за кількістю правок — 3339. І якщо їх прийняти — додатково знадобиться ще чимало грошей.
«За попередньою оцінкою для врахування поданих поправок необхідно загалом додаткові 7 трильйонів гривень. Це ще півтора бюджети на наступний рік», — каже голова бюджетного комітету ВРУ Роксолана Підласа.
У сесійній залі бюджет розглядали майже дві доби. У перший день довелося затриматися майже до опівночі. І до цього часу з депутатського корпуса в залі лишилися одиниці. При цьому, спікер все одно дотримувався процедури і продовжував виносити усі правки на голосування. Наступного дня, народних депутатів з залі побільшало. З понад 3 тисяч правок залишається лише 46 і проект бюджету ухвалюють у першому читанні.
Про що йдеться у держбюджеті
Головний кошторис країни передбачає продовження війни і наступного року. Тому всі зароблені гроші, 2,8 трильйони гривень, підуть на сектор безпеки і оборони. Витратити планують на 2 трильйони більше — це дефіцит, який мають профінансувати за рахунок міжнародної допомоги. Це 44 млрд доларів, з яких майже половину поки невідомо звідки брати.
Наступного року уряд вирішив підвищувати соціальні стандарти. Мінімальна зарплата зросте на 8 відсотків. Прожитковий мінімум на 14 відсотків, мінімальна пенсія майже на 10. Прогнозований офіційний курс долара та євро не перескочать за 50 гривень. Одночасно зростатиме ВВП, інфляція та держборг. Депутати пропонують підвищувати зарплати військовим, вчителям шкіл та вишів. Крім іноземних дотацій, додаткові надходження шукатимуть і всередині країни.
«Те що у нас є — це ресурс від детінізації, ми розраховує на 5-6 млрд по року від детінізації. В ігровому бізнесі несплачені податки до 20 млрд в ігровому бізнесі», — каже голова податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев.
А ще планують підвищити податки на доходи банків, онлайн-платформи продажів та оподатковувати солодкі газовані напої. Проте в опозиції заявляють, треба шукати не лише додаткові доходи, а й економити на видатках. Приміром, можна прибрати національний кешбек чи скоротити витрати на ремонт доріг.
Що кажуть економісти
Економісти погоджуються — в умовах бюджету війни додаткові мільярди на ремонти доріг, пільги для електромобілів, або ж фінансування партій — виглядає як марнотратство і популізм.
«4 млрд на якість стратегічні комунікації, 4 млрд на кешбек для українських товарів, який є неефективним і просто популістичним, дороги та інші історії десь разом на 20 млрд коштів, які можна було перекинути на оборону», — каже координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
В уряді дуже розраховують на заморожені російські активи. Перемовини тривають, проте Бельгія вже пригальмувала «репараційний кредит» ЄС для України на 140 млрд євро щонайменше до грудня. Бельгійці побоюються юридичних позовів і фінансових контрзаходів з боку Росії. Тому Кабміну доведеться суттєво корегувати наповнення держбюджету. За два тижні уряд має подати до парламенту оновлений проект кошторису до другого читання. До 20 листопада депутати планують затвердити бюджет на 2026 рік остаточно.