Попри заяви про готовність воювати довго, Росія вже стикається з низкою проблем, зокрема через шалені втрати особового складу та західні санкції. Володимир Путін не впевнений, що Китай досі на його боці, а зустріч Сі Цзіньпіна і Дональда Трампа вдарила по самолюбству диктатора.
Цікаво, що одразу після зустрічі Трампа і Сі в Китай терміново вилетів російський прем’єр Михайло Мішустін. Чому в Росії оголосили “вічний призов”, як Китай нахабно обкрадає Росію та що ховається за раптовою поїздкою Мішустіна до Піднебесної – проаналізували експерти.
У Путіна закінчуються росіяни?
Військовослужбовець Олександр Мусієнко зауважив цікаву тенденцію в Росії. Раніше ворогу вдавалося не лише компенсувати втрати, а й додатково набирати особовий склад, але зараз ситуація змінилася. Попри всі заходи Кремля щодо посилення призову та залучення контрактників і найманців з усього світу, Росія може хіба що компенсувати поточні втрати.
“Росія може набрати тільки ту кількість особового складу, що ліквідували, компенсуючи лише поточні втрати, яких зазнала протягом певного періоду. А більше ніж цю кількість людей – росіяни вже не можуть залучити до війська”, – сказав Мусієнко.
Крім того, Володимир Путін підписав закон про “вічний призов”. Відповідно до нього, громадян Росії призиватимуть на військову службу не двічі на рік, а протягом усього календарного року. Політолог Валентин Гладких пояснив, що це свідчить про готовність Путіна продовжувати війну.
На початку повномасштабного вторгнення Кремль вже намагався провести мобілізацію, але задум не вдався, тому обрали інший шлях. Спочатку створювали підрозділи з ув’язнених та паралельно наймали за контрактом. Тепер охочих воювати за гроші стає менше, і самі виплати теж зменшилися з огляду на санкції. Водночас ув’язнені зрозуміли, що безпечніше відбути покарання, ніж їхати на війну в Україну.
“Усе це підштовхнуло Путіна і його режим, що вони шукають спосіб – як провести мобілізацію так, щоб не натрапити на максимально негативні наслідки”, – сказав політолог.
Китай грабує Росію
Нові санкції США проти найбільших російських нафтових компаній – “Лукойла” та “Роснафти” – охоплюють 55% російського нафтовидобутку. А разом із санкціями на “Сургутнафтогаз” та “Газпромнафту” – охоплюють 86% усього російського нафтовидобутку. Економіст Олег Пендзин розповів, що це змушує Росію шукати способи обходу через продаж закордонних активів та використання посередників.
Проте способи обходу санкцій коштують дорого і створюють незручності для покупця, який вимагає ще більших знижок на нафту. Вже зараз, з урахуванням знижки, Росія продає нафту Китаю дешевше ніж заклала в бюджет на наступний рік, проте Китай вимагає ще більшу знижку.
Росія вже продає нафту дешевше, ніж планувала протягом усього 2026 року. Це збільшуватиме її внутрішній дефіцит, – пояснив економіст.
Чому російський прем’єр терміново полетів до Китаю?
Прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін раптово відвідав Китай, щоб зустрітися із Сі Цзіньпіном. Це сталося після першої за 6 років особистої зустрічі Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна. Політолог Олексій Буряченко зазначив, що Росія зараз з усіх сил намагається імітувати співпрацю з Китаєм і показати, що зустріч Трампа і Сі провалилася.
Найбільше по самолюбству Путіна вдарило те, що Трамп й Сі обговорювали завершення російсько-української війни без Москви. Саме тому Кремль у терміновому режимі відправив Мішустіна у Китай, – підкреслив політолог.
Така активність росіян свідчить про повний провал в комунікації з Китаєм і викриває невпевненість Путіна, що Пекін все ще залишається стратегічним партнером Росії.
Водночас політолог Ігор Чаленко зауважив, що Китай не сидить склавши руки й Мішустін поїхав не просто так на поклін до Сі. За словами політолога, в Китаї розглядають Мішустіна як наступника Путіна й найбільші перспективи обмальовували не в заявах Путіна і Сі, а саме в контексті візиту російського прем’єр-міністра.
“Тут може бути й певний натяк, мовляв, все-таки треба запускати операцію “Наступник”, – припустив політолог.