Фразу “сидіння – це нове куріння” ми чуємо постійно, і вона вже встигла стати аксіомою здорового способу життя. Нас привчили думати, що кожна хвилина, проведена в кріслі або на дивані, неминуче наближає старість організму. Дослідження давно пов’язують тривале сидіння з когнітивним спадом.
Але нова наукова робота ускладнює цю картину, припускаючи, що вплив малорухливої поведінки на здоров’я мозку залежить від того, як саме людина проводить цей час – зокрема, чи є сидіння “активним” або “пасивним”, пише Inc.
Робота, опублікована в Journal of Alzheimer’s Disease, вивчає взаємозв’язок між сидінням і когнітивним здоров’ям. Більше 55 мільйонів людей у всьому світі в даний час живуть з деменцією, включаючи хворобу Альцгеймера, при цьому щорічно реєструється майже 10 мільйонів нових випадків.
У той час як минулі дослідження пов’язували малорухливий спосіб життя з когнітивним занепадом, багато з них розглядали сидіння як єдиний, однорідний вид діяльності. Це ж дослідження використовує більш нюансований підхід, проводячи розмежування між активним сидінням (наприклад, читання або ігри) і пасивним сидінням (наприклад, перегляд телевізора), щоб краще зрозуміти, як різні види малорухливої поведінки впливають на мозок.
Методологія
Дослідники проаналізували дані з восьми електронних баз даних – EMBASE, Web of Science, PsycINFO, CINAHL, Medline, SPORTDiscus, PubMed і Scopus – з моменту їх створення до вересня 2024 року. Вони провели систематичний огляд 85 досліджень, що розглядають типові сидячі заняття в природних, повсякденних умовах, а не структуровані програми, спеціально розроблені для стимуляції когнітивних функцій.
- Висновки – не будь-яке сидіння однаково
“Тип сидіння дійсно має значення. Ці результати показують, що маленькі повсякденні вибори – наприклад, почитати книгу замість перегляду телевізора – можуть допомогти зберегти здоров’я мозку в міру старіння”, – заявив дослідник в області громадського здоров’я і співавтор роботи Пол Гардінер.
В ході аналізу численних досліджень Гардінер і його колеги виявили, що активне сидіння – включаючи читання, карткові ігри та використання комп’ютера – незмінно асоціювалося з кращим когнітивним здоров’ям. Ці види діяльності були пов’язані з поліпшенням виконавчих функцій, епізодичної та робочої пам’яті.
Пасивне сидіння, навпаки, майже завжди було пов’язане з негативними когнітивними наслідками. Такі заняття, як перегляд телевізора, де людина відключається і фізично, і ментально, були пов’язані з нижчою когнітивною продуктивністю і підвищеним ризиком деменції.
Хоча фізичні вправи залишаються необхідними для здоров’я мозку, отримані дані свідчать про те, що ментальна залученість теж важлива – і для цього не обов’язково вставати зі стільця. Активна робота мозку в сидячому положенні все ж може принести значну когнітивну користь.
Гардінер і його колеги сподіваються, що отримані результати послужать основою для майбутніх досліджень і додадуть нюансів в існуючі рекомендації з громадського здоров’я. Замість того щоб фокусуватися виключно на скороченні часу сидіння, вони пропонують робити акцент на різниці між пасивною і активною малорухливою поведінкою, даючи людям можливість робити більш усвідомлений вибір.
“Поради щодо здоров’я можуть зміститися від простого заклику “сидіти менше” до заохочення більш ментально активних занять під час сидіння. Це може допомогти людям внести прості, реалістичні зміни в життя, які підтримають довгострокове здоров’я мозку і потенційно знизять ризик деменції”, – зазначив Гардінер.