Пів століття тому місія Viking 1 стала першою, яка успішно сіла на поверхню Марса та передала на Землю знімки Червоної планети. Однак сьогодні частина науковців припускає, що під час пошуку життя апарат міг ненавмисно знищити докази, які намагався знайти.
Про це повідомляє Live Science.
20 липня 1976 року американський апарат Viking 1 вперше в історії здійснив успішну посадку на Марсі. Уже через 25 секунд він зробив перший знімок поверхні планети, а згодом передав кольорові фотографії та панораму місця посадки.
Місія стала проривом для науки. Два орбітальні апарати й два посадкові модулі програми Viking передали понад 52 тисячі знімків із орбіти та ще близько 4,5 тисячі фотографій із поверхні Марса.
Найбільше запитань викликали експерименти з пошуку життя у марсіанському ґрунті. Після завершення місії NASA заявило, що переконливих доказів існування живих організмів знайти не вдалося.
Втім, дискусія на цьому не завершилася. Частина дослідників вважає, що один із експериментів усе ж зафіксував можливі ознаки біологічної активності. Інші припускають, що під час досліджень могли бути зруйновані органічні сполуки або інші потенційні сліди життя.
Інтерес до цієї версії посилився після новіших відкриттів. Марсохід Curiosity виявив на Червоній планеті органічні молекули, а апарат Phoenix — перхлоратні солі, які могли вплинути на результати експериментів Viking. Через це вчені знову аналізують архівні дані легендарної місії.
Попри десятиліття досліджень, головне питання залишається відкритим: чи справді Viking не знайшов життя на Марсі, чи його експерименти ненавмисно знищили докази ще до того, як їх вдалося розпізнати.