У зоні відчуження офіційно підтвердили появу шакала звичайного, якого раніше фіксували лише фотопастки та спостереження дослідників. Фахівці вважають, що новий мешканець може вплинути на чисельність інших хижаків у регіоні.
Про це повідомили у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.
Підтвердженням присутності шакала стала знахідка на дорозі між Чорнобилем та Прип’яттю. Там виявили тварину, яка загинула під колесами автомобіля.
У заповіднику зазначають, що раніше цей вид фіксували лише за допомогою фотопасток, слідів та візуальних спостережень. Тепер його присутність на території офіційно підтверджена.
Шакал займає проміжне місце між лисицею та вовком. Він більший за лисицю, але значно поступається вовку за розмірами. Це обережний нічний хижак, який добре адаптується до різних умов і зазвичай уникає контактів із людьми.
Фахівець Сергій Жила пояснив, що поява шакала може вплинути на чисельність лисиць та єнотоподібних собак, яких також називають уссурійськими єнотами.
За його словами, ці види є основними переносниками сказу в регіоні, тому зміни в екосистемі можуть позначитися і на поширенні хвороби. Водночас дослідник наголошує, що поява нового хижака не несе катастрофічних наслідків для природного балансу.
Шакал залишається маловідомою твариною для більшості мешканців Полісся. Як розповідає Сергій Жила, доросла особина важить близько 15 кілограмів, має сіре або рудувато-золотисте забарвлення та короткий хвіст із чорним кінчиком.
Однією з особливостей виду є будова лап. Подушечки середніх пальців на передніх лапах частково зрослися, що дозволяє спеціалістам легко розпізнавати його сліди.
Тварина веде переважно нічний спосіб життя та є всеїдною. Шакали створюють постійні родинні пари й разом доглядають потомство.
Для людини здоровий шакал небезпеки не становить. За словами фахівця, ці тварини бояться людей і намагаються уникати зустрічей.
Загрозу можуть становити лише особини, заражені сказом. Один із таких випадків зафіксували у 2014 році поблизу Поліського заповідника. Тоді після кількох невдалих спроб пошуку хворого хижака його згодом виявили та ліквідували місцеві пастухи.
Історично шакал мав негативну репутацію серед людей. Однією з причин є те, що він становить серйозну загрозу для домашньої птиці та здатний завдавати збитків господарствам.
Водночас дослідники відзначають його високий рівень адаптації та розвинений інтелект. Тварина добре орієнтується у поведінці людини та вміє уникати переслідування.
У Чорнобильському заповіднику раціон шакала, ймовірно, складатиметься з падла, залишеного вовками, мишоподібних гризунів, птахів, сарн та молодих оленів.