У Львові суд поставив крапку в резонансній справі, яка може кардинально змінити правила гри у взаємодії громадян, поліції та ТЦК. Провадження проти чоловіка, який відмовився виходити з власного авто та їхати до військкомату, закрили через повну відсутність складу злочину.
Інцидент, що стався наприкінці 2025 року, розгортався за класичним сценарієм: правоохоронці звинуватили громадянина в порушенні правил військового обліку та вимагали негайного доставлення до ТЦК. Отримавши відмову, копи склали протокол за статтею 185 КУпАП — «злісна непокора». Проте суддя, проаналізувавши відео з бодікамер та рапорти, дійшов несподіваного для системи висновку.
Ключовим фактором стало те, що сама по собі відмова виконати вимогу поліції не є правопорушенням, якщо ця вимога не має під собою законних підстав. Відеозаписи не зафіксували жодної агресії з боку водія, а в матеріалах справи не знайшлося підтверджень, що процедура затримання була проведена згідно з буквою закону.
Суд окремо наголосив: рапорт і протокол не є «священною коровою» і не можуть вважатися доказами без додаткових підтверджень. Ба більше, суддя відмовився самостійно шукати докази замість поліцейських, посилаючись на принцип змагальності сторін.
Це рішення фактично нагадує силовикам: будь-яке примусове доставлення має бути обґрунтованим і документально підтвердженим. Просто «хочу, щоб ти поїхав зі мною» — не аргумент для закону.
Постанова вже стала важливим сигналом для тисяч українців. Хоча вона ще може бути оскаржена в апеляції, нинішній вердикт створює потужний орієнтир для захисту прав громадян у судах, де пафосні звинувачення силовиків дедалі частіше розбиваються про відсутність доказів.