Міністерство освіти і науки заявило про зміну підходів до роботи українських шкіл в умовах війни. Головним завданням називають не лише навчання, а й створення безпечного середовища для дітей.
Під час першої публічної дискусії «Школа під час війни: як стати опорою дітям», яку МОН провело разом із Київською школою економіки в межах політики «Освіта для життя», учасники обговорили, якою має бути сучасна українська школа.
Співзасновниця благодійного фонду savED та міністерка освіти і науки України у 2019–2020 роках Ганна Новосад зазначила, що війна позбавила багатьох дітей можливості повноцінно навчатися у звичному середовищі. За її словами, найбільшою втратою стали живе спілкування, взаємодія між людьми та можливість дітей навчатися через безпосередній контакт.
Дитяча та сімейна психологиня Катерина Гольцберг пояснила, що дитина, яка перебуває у стані стресу, не здатна повноцінно засвоювати знання. Вона наголосила, що це пов’язано з роботою мозку, а тому кожна дитина потребує індивідуального підходу, уваги дорослих і безпечного простору для проживання власних емоцій.
Психологиня також підкреслила, що підтримки потребують не лише учні, а й педагоги, які щодня працюють із дітьми, що переживають наслідки війни.
Керівник Офісу впровадження НУШ при МОН Ігор Хворостяний повідомив, що у 2026–2028 роках держава планує інвестувати кошти у будівництво укриттів, оновлення навчального обладнання, створення шкільних лабораторій, підвезення учнів і заходи для подолання освітніх втрат. Водночас він зазначив, що результат залежатиме не лише від фінансування, а й від співпраці громад, шкіл, учителів і батьків.
Засновник Благодійного фонду Сергія Притули Сергій Притула наголосив, що освіта є питанням національної безпеки. За його словами, саме якісна освіта формує суспільство з критичним мисленням і має стратегічне значення для держави.
Учасники дискусії дійшли висновку, що під час війни школа має не лише передавати знання, а й допомагати дітям відчувати безпеку, будувати довіру, розвивати відповідальність, критичне мислення та підтримувати живе спілкування. Також важливими напрямами названо розвиток позашкільної діяльності, облаштування укриттів і подолання освітніх втрат.