Постійне відчуття, що вас ніхто не любить або ви нікому не потрібні, часто формується ще в дитинстві. Психологи пояснюють, що саме ранній досвід впливає на самооцінку, здатність будувати стосунки та відчувати власну цінність у дорослому віці.
Про це пише YourTango.
Фахівці зазначають, що в перші роки життя закладається відчуття власної значущості. Якщо дитина зростає в атмосфері підтримки, де її чують і поважають, у майбутньому їй легше будувати здорові стосунки, справлятися зі стресом і взаємодіяти з іншими людьми.
Водночас нестача емоційної підтримки може залишити глибокий слід і в дорослому віці проявлятися почуттям самотності, непотрібності або низькою самооцінкою.
Однією з причин психологи називають ситуацію, коли дитину постійно не слухають. Якщо її слова регулярно ігнорують, вона починає вірити, що висловлювати свої думки й потреби немає сенсу. Згодом це може перерости у страх відстоювати власну позицію або просити про допомогу.
Не менш важливим є ставлення дорослих до дитячих емоцій. Якщо почуття дитини знецінюють або називають перебільшенням, вона може вирости з переконанням, що її переживання не мають значення.
Психологи Ліндсі С. Берггардт і Дженніфер Б. Воллес також звертають увагу на важливість відчуття власної потрібності. За їхніми словами, навіть прості домашні обов’язки допомагають дитині зрозуміти, що вона є важливою частиною родини. Відсутність такого досвіду може згодом призвести до відчуття непотрібності у стосунках чи на роботі.
Ще одним чинником є відсутність визнання зусиль. Якщо дитину майже не хвалять за старання, вона може вирости з думкою, що її праця не заслуговує на увагу, що негативно впливає на самооцінку та ставлення до себе.
Останньою причиною психологи називають ситуації, коли думка дитини нічого не змінює. Якщо дорослі не цікавляться її поглядами або постійно їх ігнорують, у людини може сформуватися стійке переконання, що її голос не має жодного значення.
