Понад 400 років тому один із перших колоністів і дослідник Джон Сміт залишив у своєму щоденнику запис про те, що вздовж річки на території сучасної Вірджинії розташовувалися села корінних народів. Але місця їхнього розташування виявилися забутими, а саме існування цих поселень заперечувалося.
Тепер же археологи, які проводять розкопки вздовж річки Раппаханнок, виявили тисячі артефактів, включно з намистинами, керамічними виробами, кам’яними знаряддями та люльками для паління тютюну, які, ймовірно, відносяться до сіл, описаних Смітом століття тому, повідомляє Live Science.
“Наявність цих артефактів підтверджує як усні перекази, так і документи, які припускають, що поселення тут перебували в 1608 році, коли капітан Джон Сміт провів кілька тижнів, картуючи річку Раппаханнок”, — заявила керівник розкопок Джулія Кінг, професор антропології в коледжі Святої Марії в Меріленді.
За її словами, ключова ділянка річки обнесена високими скелями, які обмежували доступ до села. Але село розташовувалося на висоті, яка відкривала краєвиди на всю річкову долину, а ґрунт у цьому місці був би сприятливим для вирощування кукурудзи.
Річка названа на честь племені раппаханнок, однієї з 11 корінних американських груп, визнаних у Вірджинії. Багато представників цього племені досі живуть поблизу і сподіваються повернути собі і захистити споконвічні землі вздовж річки.
1608 року Сміта обрали президентом ради колонії Джеймстаун у Вірджинії. Колонію заснували роком раніше, вона вважається першим постійним англійським поселенням у Північній Америці.
Сміт був людиною, схильною до самозвеличення, і залишив по собі легенду, що розповідає про його кохання з Покахонтас. Його листи і свідчення очевидців вказують на те, що він підтримував у Джеймстауні військову дисципліну, проголосивши: “Хто не працює, той не їсть”. Вважається, що ця політика врятувала колонію від голоду в перші роки її існування, хоча понад 400 колоністів Джеймстауну померли від голоду після повернення Сміта в Англію 1609 року.
За словами Кінг, Сміт був натхненним дослідником, який провів кілька тижнів, складаючи карту річки Раппаханнок, і писав про поселення корінних народів у районі, який згодом став районом скель Фоунс.
Кінг додала, що нові знахідки відповідають усним переказам племені раппаханнок. Вона та її колеги вивчали ранню історію регіону річки Раппаханнок протягом кількох років. Вчені виявили місця поселень у районі Фоунс-Кліффс, зіставляючи історичні документи з усними розповідями і “обходячи територію”.
Наразі дослідники виявили близько 11 тисяч артефактів корінних народів із двох ділянок у районі Фоунс-Кліффс, і деякі з них, можливо, датуються XVI століттям.