Поки масова культура продовжує тиражувати міфи про двосторонніх вовків та радіаційних чудовиськ, реальні дослідження зони відчуження малюють зовсім іншу картину. Науковці, які готували документальні кадри для Netflix, з’ясували, хто насправді оселився у порожніх багатоповерхівках Прип’яті.
Про це в інтерв’ю розповів Денис Вишневський, завідувач відділу Чорнобильського заповідника.
За його словами, багаторічні спостереження за допомогою фотопасток розвіяли головний міф: місто-привид не є постійною домівкою для великих звірів. Через свою компактність Прип’ять слугує для дикої природи лише транзитним коридором. Лосі, олені та вовки проходять місто наскрізь за лічені хвилини, воліючи повертатися до густих лісів чи заплав річок.
Справжніми ж “власниками” покинутих квартир та вулиць виявилися досить звичні для України види. Найвпевненіше тут почуваються лисиці та зайці, які живуть у межах міста постійно. Проте найбільш неочікуваним мешканцем став сокіл боривітер. Для цього хижого птаха бетонні джунглі Прип’яті стали ідеальним аналогом скелястої місцевості — вони гніздяться на дахах та занедбаних балконах, використовуючи висоту для полювання.
“Скільки ми б не ставили цих камер, зрозуміли, що місто нецікаве звірям”, — зазначає Вишневський. Тварини відвідують Прип’ять переважно взимку, щоб підкріпитися корою дерев, що виросли прямо посеред асфальту, але ніяких аномальних змін у їхньому вигляді чи поведінці вчені не зафіксували.
Таким чином, замість екшну в стилі фільмів жахів, у Прип’яті панує природна прагматичність. Природа просто адаптувала мертве місто під свої потреби, де старі радянські “панельки” стали лише зручними декораціями для виживання птахів та дрібних хижаків.