Найпотужніші тропічні шторми здатні долати тисячі кілометрів, але перед екватором вони безсилі. Причина пов’язана з особливостями обертання нашої планети та роботою атмосфери.
Про це повідомляє IFLScience.
Науковці нагадують, що урагани, тайфуни та циклони є одним і тим самим типом тропічних штормів. Відрізняються лише назви, які використовують у різних частинах світу.
У Північній Атлантиці та північно-східній частині Тихого океану такі явища називають ураганами. У західній частині Тихого океану вони відомі як тайфуни, а в Індійському океані — як циклони.
Зароджуються ці атмосферні системи над теплими тропічними водами, температура яких перевищує 26 градусів. Нагріте повітря піднімається вгору, охолоджується та формує потужні хмари й грозові осередки. Одночасно біля поверхні утворюється зона низького тиску, яка затягує нові потоки повітря.
Ключову роль у формуванні шторму відіграє сила Коріоліса — ефект, що виникає через обертання Землі. Саме вона змушує повітряні маси закручуватися та підтримує характерне обертання циклону.
У Північній півкулі шторми обертаються проти годинникової стрілки, а в Південній — за годинниковою. Однак поблизу екватора дія сили Коріоліса практично зникає.
Через це атмосферна система не отримує необхідного обертання для формування повноцінного урагану. Саме тому тропічні циклони майже ніколи не виникають ближче ніж за 300 кілометрів від екватора.
Одним із небагатьох винятків став тайфун Вамей, який зафіксували у 2003 році приблизно за 150 кілометрів на північ від екватора. Дослідники зазначають, що подібні випадки трапляються вкрай рідко.
Ця ж особливість пояснює, чому навіть найсильніші урагани не можуть перетнути екватор. Для цього їм довелося б пройти через зону без дії сили Коріоліса, а потім повністю змінити напрямок власного обертання. Саме тому екватор залишається природним бар’єром для тропічних циклонів.
