Ще кілька десятиліть тому господарі закопували біля плодових дерев іржаві підкови, цвяхи та інші металеві предмети, вважаючи, що це допоможе отримати кращий урожай. Фахівці пояснили, чи справді цей старовинний спосіб працює та коли він не дає бажаного ефекту.
У минулому спеціальних добрив майже не було, тому власники садів шукали доступні способи підтримати дерева. Вони помічали, що яблуні, груші, сливи та інші плодові культури, поруч із якими в землі лежали старі металеві предмети, іноді виглядали здоровішими.
Саме тому біля коренів почали закопувати іржаві підкови, цвяхи, шматки дроту та інші залізні вироби. Люди вірили, що вони поступово збагачують ґрунт речовинами, необхідними для росту рослин.
Залізо справді є важливим мікроелементом для плодових дерев. Воно бере участь у фотосинтезі, сприяє утворенню хлорофілу та підтримує здоровий розвиток листя.
Якщо рослині бракує заліза, може виникнути хлороз. У такому разі листя жовтіє, тоді як жилки залишаються зеленими, дерево слабшає, повільніше росте й гірше плодоносить.
Водночас сучасні агрономи зазначають, що іржаві підкови чи цвяхи не здатні швидко забезпечити дерево залізом. Метал окиснюється дуже повільно, а сполуки, що утворюються, не завжди доступні для засвоєння кореневою системою.
Саме тому покладатися лише на цей народний метод не варто. Якщо дерево має ознаки дефіциту заліза, значно ефективніше використовувати добрива з хелатним залізом або спеціальні комплексні підживлення для плодових культур.
Найчастіше нестача цього мікроелемента виникає на лужних і вапнякових ґрунтах. Першими сигналами стають світло-жовте молоде листя, слабкий ріст пагонів і зниження врожайності.
Щоб сад залишався здоровим, фахівці радять регулярно вносити компост, перегній та інші органічні добрива, контролювати кислотність ґрунту й своєчасно забезпечувати рослини необхідними мікроелементами.