Україна входить у найскладніший енергетичний період за останні десятиліття. Масовані російські обстріли та найважча за 20 років зима поставили енергосистему на межу можливостей.
Уряд офіційно визнав: ситуація надзвичайна. І відповідає на неї не косметичними рішеннями, а цілим пакетом жорстких, але необхідних кроків.
Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, наголосивши: тепер країна працює у режимі максимальної мобілізації ресурсів. Керівником робіт із ліквідації наслідків енергетичної кризи призначено першого віцепрем’єра та міністра енергетики Дениса Шмигаля. По всій Україні вже діють цілодобові штаби, які координують роботу енергетиків, комунальних служб, ДСНС, місцевої влади та центральних органів влади. Окремі штаби працюють для Києва та Київської області. Фактично країна перейшла на “енергетичний воєнний стан”.
Одна з найбільш неочікуваних новацій — можливе пом’якшення комендантської години в регіонах, де запроваджено надзвичайну ситуацію в енергетиці. Йдеться про дозвіл перебування на вулицях і в громадських місцях без перепусток, роботу торговельно-розважальних центрів як пунктів обігріву та незламності, а також рух приватного транспорту. Рішення ухвалюватимуть локально, з урахуванням реальної ситуації, але акцент простий: людям мають дати більше простору для обігріву, доступу до світла та тепла.
Школи теж ідуть на вимушену паузу. У Києві зимові канікули планують продовжити або запровадити до 1 лютого 2026 року. Дитсадки при цьому продовжать роботу у звичному режимі. В інших регіонах формат навчання визначатимуть залежно від безпекової та енергетичної ситуації: дистанційка, подовжені канікули або комбінований формат. Освіта адаптується під реальність, у якій електрика і тепло — це вже не «за замовчуванням», а цінний ресурс.
Паралельно держава нарощує резерви. Уряд працює над збільшенням імпорту електроенергії та спрощує підключення альтернативної генерації: когенераційних установок, модульних котелень, газотурбінних і газопоршневих станцій. Для бізнесу й державних компаній створюють умови, за яких підключення до мережі стане максимально швидким і без бюрократичного марафону. НКРЕКП уже отримала рекомендацію скоротити строки й спростити вимоги до документації. Меседж простий: електроенергію треба не чекати, а виробляти тут і зараз.
Окрема ставка робиться на Пункти незламності. Їх в Україні вже понад 10 тисяч, у Києві — більше 1200. Найближчим часом розгорнуть ще сотні, а також активують резерв із 3300 пунктів. У період складних погодних умов там організують харчування, а забезпечення генераторами, пальним, зв’язком і всім необхідним перевірятимуть щодня. Це стає не просто гуманітарною ініціативою, а частиною енергетичної інфраструктури країни.
Київ та область — у зоні особливої уваги. Там мають проаналізувати стан тепло-, електро-, газо- та водопостачання всіх житлових будинків, зокрема тих, що повністю залежать від електроопалення. Для найбільш вразливих будинків готують резервні джерела живлення, підвезення води та інші форми підтримки. Ба більше, уряд розглядає можливість надати таким будинкам статус об’єктів критичної інфраструктури, щоб забезпечити їм стабільне електропостачання й постійний обігрів. Це може стати переломним моментом для тисяч сімей.
Але головне слово цієї зими — економія. По всій країні запроваджується режим жорсткого скорочення споживання електроенергії. Обласні адміністрації та КМВА мають обмежити зовнішнє освітлення будівель і територій, повністю вимкнути підсвітку рекламних конструкцій та звести вуличне освітлення до мінімуму, необхідного лише для безпеки. Міста буквально гаситимуть світло, щоб зберегти тепло в домівках.
Уряд і всі служби працюють цілодобово. Контроль за виконанням рішень здійснює міністр енергетики Денис Шмигаль. Лінія 112 також працює без перерв для повідомлень про відсутність світла, тепла чи води.