Амазонська молінезія складається виключно із самок і народжує лише власних клонів. Попри прогнози еволюційної теорії, цей вид не зник, а успішно існує вже близько 100 тисяч років.
Про це пише BBC.
Амазонська молінезія мешкає у водоймах Мексики та південного Техасу. Свою назву риба отримала на честь легендарних жінок-воїнів із давньогрецьких міфів.
Особливість цього виду полягає в незвичайному способі розмноження. Самки обирають партнерів серед самців споріднених видів, але їхня ДНК не передається потомству. Сперма потрібна лише для запуску розвитку яйцеклітини, після чого генетичний матеріал самця відкидається.
Такий механізм називають гіногенезом. У результаті кожна народжена риба є самкою та генетичним клоном своєї матері.
Науковці давно вважали, що подібні безстатеві види не можуть існувати довго. Причина в тому, що без змішування генів шкідливі мутації поступово накопичуються та мають призводити до генетичної деградації популяції.
Під час статевого розмноження генетичний матеріал двох батьків змішується, що створює різноманітність і допомагає позбавлятися небажаних мутацій. У клональних організмів такого механізму немає, тому їхнє тривале виживання вважалося малоймовірним.
Однак дослідники знайшли пояснення феномену амазонської молінезії. Ключову роль відіграє процес, відомий як генна конверсія. Він дозволяє клітинам використовувати одну копію гена для відновлення іншої, своєрідно виправляючи пошкодження ДНК.
У цього виду риб генна конверсія відбувається значно активніше, ніж у більшості інших тварин. Саме завдяки цьому механізму вдається стримувати накопичення небезпечних мутацій навіть без статевого розмноження.
Дослідження також показали, що амазонська молінезія виникла приблизно 100 тисяч років тому внаслідок схрещування самки атлантичної молінезії та самця вітрильної молінезії. Через таке походження вид із самого початку отримав високу генетичну різноманітність.
Особливо зацікавило вчених те, що генна конверсія найчастіше відбувається саме в тих ділянках геному, де виникають найнебезпечніші мутації. Завдяки цьому популяція зберігає добрий генетичний стан навіть після тисяч поколінь без участі самців.