Вчені збентежені збільшенням кількості великих білих акул зі збільшеним мозком, які викидаються на пляжі Атлантики. Науковці з Канади та Сполучених штатів намагаються з’ясувати, що спричиняє запалення у цих хижаків.
Ця морська аномалія викликає занепокоєння у дослідників. Адже до серпня 2023 року експерти організації Canadian Wildlife Health Cooperative (CWHC), які вивчають проблеми здоров’я дикої природи, не зустрічала мертвої білої акули протягом 30 років, пише DailyMail.
Перша біла акула, яка викинулась на острів Принца Едуарда була, на перший погляд, без жодних ознак травми, що спантеличило експертів. Проте вчені зрештою визнали причиною смерті менінгоенцефаліт – запалення тканин мозку, яке з часом порушує нормальні когнітивні функції.
Після цього випадку ще чотири мертві великі білі акули викинуло на пляжі атлантичного узбережжя Канади. А згодом подібне явище було помічено в Сполучених Штатах, біля узбережжя Массачусетсу.
Доктор Меган Джонс, ветеринарна патологоанатомка і регіональна директорка CWHC, сказала, що випадки бактеріальних інфекцій, що викликають запалення мозку, були зареєстровані в минулому. Однак ці інфекції було легше ідентифікувати.
Джонс увійшла до групи вчених, які мають намір з’ясувати, чи зараз цей вид акул стикається з новою невідомою загрозою. “Троє з цих п’яти великих акул мають ту саму потенційно інфекційну хворобу, яка вражає їхній мозок. Нам потрібно більше знати, що це таке”, – зазначила лікарка.
Меган Джонс розповіла, що якщо мозок акули стиснути, вона більше не зможе харчуватися або може заблукати й застрягти на мілководді, викидаючись на берег.
Також такі фактори, як зміна клімату, призвели до того, що води Атлантики стали теплішими, що штовхає хижаків на північ.
Порівняно з іншими морськими дикими тваринами, такими як кити та дельфіни, про акул все ще багато невідомого, а їх дослідження недостатньо фінансуються, кажуть фахівці.
За словами біологів, в усьому світі великі білі акули внесені до списку вразливих, а їхня кількість неухильно зменшується. За підрахунками дослідників, у дикій природі залишилося від 50000 до 3500 особин.