Українцям розповіли, чи можна у 2024 році збирати в лісі дрова і коли за це штрафують.
Про це розповіла фахівець зі зв’язків із громадськістю та пресою Центрального лісового офісу Тетяна Будько Суспільному.
В Україні заготівля дров стала критично важливою, особливо в умовах війни. Багато мешканців сільської місцевості та приватного сектору вважають забезпечення паливом на зиму першочерговим завданням.
Незважаючи на те, що в лісі можна побачити безліч дерев, що повалені, самовільний збір деревини законом не дозволений. Будько наголошує, що просто так піти в ліс і набрати дров не можна. Такі дії суперечать Лісовому кодексу України.
“Згідно з Лісовим кодексом України, мертві, сухі та повалені дерева або їх частини, які через ураган, снігопад та вітер лежать на поверхні ґрунту – це лісові ресурси, що належать державі. А тому їх можуть використовувати лише власники лісів або постійні лісокористувачі шляхом заготівлі сировини. Заготівля деревини чи другорядних лісоматеріалів належать до спеціального використання лісових ресурсів”, – пояснила вона.
За словами Будько, для цього необхідно попередньо отримати лісорубний квиток – спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів.
“Тому не важливо, яку деревину ви хочете заготовити і для яких потреб, якщо немає лісорубного квитка – це порушення лісового законодавства і вважається незаконним рубанням”, – сказала фахівець зі зв’язків із громадськістю та пресою.
Зокрема, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого:
- здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів;
- ведеться облік плати, нарахованої використання лісових ресурсів;
- ведеться облік дозволених для відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу.
Встановлюються терміни здійснення лісового використання та вивезення заготовленої продукції, терміни та способи очищення лісу від порубочних залишків, а також облік природного оновлення лісу, що підлягає збереженню.
Фахівець також наголосила, що повалена деревина, кора, сухі гілки – важливі для екосистеми лісу.
“У мертвій деревині можуть жити безліч комах, плазунів і дрібних тварин. Також гниття деревини є корисним процесом для лісу, адже так ґрунт отримує поживні речовини, якими і насичуються живі дерева через коріння. Суху, трухлу деревину поїдають різні комахи”, вона.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення передбачаються такі покарання за заподіяння шкоди природі.
Стаття 64 КУпАП встановлює конкретні штрафні санкції за порушення порядку використання лісосічного фонду:
- Для фізичних осіб: штраф від 102 до 238 гривень
- Для посадових осіб: штраф від 170 до 272 гривень
Ці штрафи роблять самовільний збір деревини в лісі економічно невигідним та ризикованим.
Стаття 65 КУпАП “Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур та молодняку” встановлює суворіші штрафи:
- Для фізичних осіб: штраф від 510 до 1020 гривень
- Для посадових осіб: штраф від 2550 до 5100 гривень
Ці санкції особливо суворі за пошкодження дерев, що ростуть, що робить незаконну вирубку вкрай ризикованою.
Додаткові штрафи за порушення лісового законодавства:
При повторному порушенні протягом року:
- Для фізичних осіб: 1020–1530 гривень
- Для посадових осіб: 10200–15300 гривень.
Стаття 65-1 КУпАП “Знищення або пошкодження полізахисних смуг та захисних лісових насаджень”:
- Для фізичних осіб: 510-680 гривень
- Для посадових осіб: 1020-1530 гривень
Стаття 66-1 КУпАП “Знищення або пошкодження підросту у лісах”:
- Для фізичних осіб: 51-102 гривні
- Для посадовців: 119-170 гривень.
Крім того, згідно зі статтею 246 Кримінального кодексу України, за збирання гілок можна притягнути до кримінальної відповідальності, якщо це кваліфікується як незаконне порубування чи перевезення лісу.
Покарання може містити:
- Штраф: 1000-1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
- Арешт: до 6 місяців
- Обмеження волі: до 3 років
- Позбавлення волі: до 3 років
Кваліфікація залежить від того, чи завдано істотної шкоди лісовому фонду при збиранні сухостою, відмерлих гілок або інших частин дерева.