Українці скаржаться на роботу військово-лікарських комісій у Києві, повідомляючи про корупцію в системі. За інформацією МОЗ, столичні лікарі вимагають хабарі під час медоглядів, а також за гроші допомагають ухилятися від призову. Чому влада не може викорінити корупцію у ВЛК.
Міністерство охорони здоров’я створює робочу групу, яка почне перевірку військово-лікарських комісій у Києві. Про це повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
За словами чиновника, причина перевірок пов’язана зі збільшенням кількості скарг. Більшість із них пов’язані з “базовими речами” — недотриманням електронної черги, відсутністю умов для комфортного проходження ВЛК. Однак деякі скарги стосуються випадків корупції в системі. А саме:
- вимагання хабарів за врахування всіх наявних хвороб і станів під час медичних оглядів;
- схем незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон або ухвалення рішень про надання відстрочки від призову за станом здоров’я;
- формального підходу до проходження ВЛК військовозобов’язаними;
- недбалості лікарів;
- проблем з оскарженням висновків.
“Список можна продовжувати. Питань багато. Не на все саме МОЗ має безпосередні важелі впливу, але зі свого боку ми будемо всіляко сприяти тому, щоб усі без винятку працювали в правовому полі”, — сказав Ляшко.
Міністр додав, що для поліпшення ситуації МОЗ співпрацює з правоохоронцями та військовими адміністраціями.
“Ганебні випадки, коли лікарі навмисно зазначають хибний діагноз або вимагають хабара за правильний, мають припинитися. Кожна маніпуляція має отримати належну оцінку правоохоронних органів. І ми над цим спільно працюємо”, — зазначив Ляшко.
Спокуса брати хабарі
Наприкінці серпня 2023 року президент України Володимир Зеленський провів засідання РНБО, присвячене військово-лікарським комісіям. На ньому, зокрема, обговорювали проблему корупції в системі. Після наради гарант розпорядився провести комплексну перевірку рішень ВЛК.
Тоді Верховна Рада відзвітувала про роботу з реформування системи військово-лікарських комісій. Голова фракції СН Давид Арахамія заявив, що до кінця 2023 року буде проведено масштабні реформи системи і внесено поправки в різні закони. Серед основних змін — введення електронного документообігу, електронна черга, можливість проходити ВЛК у цивільних медустановах.
“У нас було безліч засідань і робочих груп, і профільного комітету нацбезпеки і оборони, де ми намагаємося з’ясувати всі корупційні ризики і затримки в процесі (проходження ВЛК)”, — зазначав політик.
Секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, нардеп Роман Костенко розповів Фокусу, що Верховна Рада торік проголосувала за пакетзаконопроектів про комплексну реформу військово-лікарських комісій. Однак глобально корупцію в системі це не викорінило, оскільки процес безпосередньо пов’язаний з людським фактором.
“Де у нас немає корупції? Там, де людина ухвалює рішення, там є корупція. Система ВЛК у цьому випадку не виняток. У нас є антикорупційні органи, вони мають займатися цим питанням, є правоохоронці. Має вестися двостороння робота”, — каже Костенко.
Нардеп Федір Веніславський погоджується з колегою. За словами політика, хоча минулорічні масштабні перевірки по всій країні призвели до низки кримінальних справ і звільнення лікарів, викритих у корупції, тотально викорінити проблему в системі ВЛК, як і раніше, не вдається.
“Дуже багато було негативних наслідків для тих, кого викрили в неправомірних діях. Однак людський фактор ми виключати не можемо. На жаль, спокуса у людей зберігається. Якщо МОЗ реагує, значить є причини, а далі — нехай правоохоронці займаються. Сказати, що ми [політики] зараз проведемо низку дій і виключимо повністю корупцію у ВЛК — це надмірний оптимізм, який не відповідає реаліям”, — міркує Веніславський.
Має змінитися покоління
На запитання Фокуса, чому проблема корупції в системі ВЛК залишається актуальною, політики вважають, що справа в культурному бекграунді цілого покоління людей. На думку Веніславського, в Україні заведено “дякувати” професіоналам у різних сферах, зокрема в медицині, за виконання їхніх прямих обов’язків. Щоб люди перестали давати або брати хабарі, потрібно проводити цілеспрямовану інформаційну роботу. Результат, на думку політика, буде помітний тільки через покоління.
“Банальний приклад — ви коли йдете до лікаря ви приносите якийсь гостинець? А так роблять 90% українців. Як змінити їхнє світосприйняття? Ми не можемо мінімізувати контакт людини, яка проходить медобстеження, з лікарями. Крім того, прямої кореляції корупції та матеріального забезпечення тих, хто потенційно корупційні посади обійматиме, теж немає. Ми створили багато інституцій — НАЗК, САП, НАБУ. Але результату, якого ми очікуємо, поки що немає. Поки ми не змінимо світосприйняття людей, а для цього повинно зміниться покоління, щоб люди почали по-іншому сприймати сам факт, того що не можна брати чи давати хабар”, — міркує політик.