Мікробіом шлунково-кишкового тракту має настільки потужний вплив на фізичний та психоемоційний стан людини, що його нерідко називають «другим мозком». Усередині нас мешкає понад 500 видів бактерій, а їхня сумарна вага досягає 2,5–3 кілограмів.
Ці мікроорганізми безперервно працюють, беручи участь у життєво важливих процесах організму. Раніше вважалося, що їхнє ключове завдання — стримувати зростання патогенної флори, частка якої не повинна перевищувати 15%. Перевищення цього порога пов’язували із розвитком серйозних порушень. Однак у міру поглиблення наукових досліджень стало ясно, що функції мікробіома значно ширші та складніші.
Сьогодні доведено, що бактерії, що населяють систему травлення, задіяні майже у всіх процесах, що відбуваються в організмі. Вони впливають на гормональний баланс, можуть посилювати чи знижувати почуття голоду, беруть участь у обміні речовин і навіть коригують роботу імунної системи.
Зв’язок мікробіома з емоційним станом людини вчені почали активно вивчати ще на початку 2000-х років. Тоді стало зрозуміло, що порушення у складі кишкової мікрофлори здатні провокувати тривожність та депресивні стани. Особливо яскраво вплив шлунково-кишкового тракту проявляється у моменти сильного стресу чи паніки. Саме в такі періоди люди часто стикаються з неприємними симптомами – від легкої нудоти та печії до блювання та розладу кишечника.
Під час нервової напруги організм реагує миттєво: посилюється моторика кишечника, через що з’являється характерне бурчання у животі, а кислотність шлункового соку різко зростає. Причому чим сильніший стрес, тим агресивнішою стає ця реакція — створюється відчуття, ніби тіло мобілізується на екстремальний режим роботи, готуючись справлятися з навантаженнями будь-якої складності.