Психологи пояснили, як життя в непередбачуваній сімейній атмосфері може впливати на поведінку людини в дорослому віці. Однією з головних ознак вони називають гіпервігілантність — звичку постійно сканувати оточення на можливу небезпеку.
Про це пише Silicon Canals.
Як пояснюють у Клівлендській клініці, мозок дитини пристосовується до середовища, у якому вона зростає. Якщо поведінка дорослих була непередбачуваною, дитина вчиться постійно оцінювати обстановку, і ця звичка може зберігатися багато років.
Психотерапевт Піт Уокер називає ще одну поширену модель поведінки «фаун» (від англ. *fawn* — запобігати). Вона полягає в тому, що людина намагається першою заспокоїти інших, щоб уникнути конфлікту чи небезпеки.
Автор матеріалу називає п’ять ознак, які можуть свідчити про таку модель поведінки.
Перша — людина ще з порога «зчитує» атмосферу в приміщенні, помічаючи найменші зміни в настрої інших.
Друга — звичка постійно вибачатися навіть тоді, коли для цього немає підстав. Психологи пояснюють це сформованим у дитинстві способом швидко знизити напругу.
Третя ознака — недовіра до спокійної обстановки. Навіть коли все добре, людина підсвідомо очікує, що ситуація ось-ось зміниться.
Четверта — схильність сприймати чужі емоції як власну відповідальність. Наприклад, якщо близька людина раптом замовкла, виникає думка, що причина саме в ній.
П’ята — здатність чудово діяти під час криз, але водночас відчувати дискомфорт у звичайному повсякденному житті. Автор пояснює це тим, що нервова система звикає працювати в умовах постійного стресу.