Стрес впливає не лише на настрій — він напряму керує апетитом і харчовими рішеннями.
Коли напруга стає постійною, організм змінює гормональні сигнали, і їжа все частіше перетворюється на спосіб заспокоєння, пише PubMed Central.
На початку сильного стресу апетит може зникати. Організм переходить у режим виживання — виділяється адреналін, травлення тимчасово пригальмовується. Але якщо напруга триває довго, надниркові залози починають активно виробляти кортизол. Саме він підсилює голод і бажання їсти, особливо коли стрес не має чіткої кінцівки. Кортизол у поєднанні з інсуліном робить калорійну їжу більш привабливою, а грелін, гормон голоду, посилює потяг до солодкого й жирного.
Дослідження показують, що за хронічного стресу люди частіше обирають так звану комфортну їжу. Вона тимчасово знижує напруження, і мозок швидко запам’ятовує цей ефект. Так формується зв’язок, погано — значить треба їсти. У шестимісячному спостереженні за дорослими учасниками майже половина набрала вагу, а високі рівні греліну, кортизолу та інсуліну виявилися маркерами майбутнього збільшення маси тіла.
Є й відмінності між людьми. Частина наукових робіт показує, що жінки частіше реагують на стрес їжею, тоді як чоловіки — алкоголем або курінням. Люди з уже наявною надмірною вагою та підвищеним інсуліном ще вразливіші до набору кілограмів. Також важливі супутні чинники — поганий сон, низька рухливість і регулярне вживання алкоголю.
Нейробіологи пояснюють це роботою мозку. Центри стресу тісно пов’язані з системою винагороди, де ключову роль відіграє дофамін. За тривалого напруження слабшає контроль імпульсів, і їжа починає виконувати роль нагороди, навіть без реального голоду.