Препарати для схуднення на основі GLP-1 дедалі частіше привертають увагу не лише ендокринологів, а й нейробіологів. Нові дослідження свідчать, що їхній вплив може виходити далеко за межі контролю ваги та рівня цукру в крові.
Вчені виявили, що такі препарати здатні впливати на нейронні зв’язки, емоції, мотивацію та систему винагороди мозку. Про це повідомляє The Washington Post.
Підвищений інтерес до теми виник після дослідження, проведеного групою науковців під керівництвом Елісон Шапіро з Університету Колорадо. Під час роботи дослідники виконували МРТ-сканування мозку молодих жінок до та після курсу лікування препаратами GLP-1.
Результати показали посилення зв’язків у так званій мережі значущості — системі мозку, яка допомагає людині визначати, на що звертати увагу та що вважати важливим. За словами вчених, такий ефект став для них несподіванкою.
Дослідники пояснюють, що рецептори GLP-1 містяться не лише в органах травлення. Вони також присутні в нервовій системі, серці та різних ділянках головного мозку.
Саме тому науковці активно вивчають потенційний вплив цих препаратів на когнітивні функції, психічне здоров’я, залежності та нейродегенеративні захворювання.
Одним із найвідоміших ефектів серед пацієнтів стало зникнення так званого «харчового шуму» — постійних нав’язливих думок про їжу. Водночас частина людей повідомляє і про інші зміни.
Серед них називають зниження інтересу до звичних захоплень, зменшення сексуального потягу, емоційну відстороненість та ослаблення відчуття задоволення від певних занять.
Особливий інтерес викликає вплив препаратів GLP-1 на різні види залежностей. Раніше експерименти на тваринах показали, що вони можуть зменшувати потяг до алкоголю. Зараз учені вивчають можливість їх застосування для боротьби з алкогольною, нікотиновою та наркотичною залежністю, а також компульсивним переїданням і азартною поведінкою.
Фахівці припускають, що препарати впливають на дофамінові механізми винагороди, через які людина прагне повторювати певні дії та отримувати задоволення.
Окремо тривають дослідження потенційної ролі GLP-1 у профілактиці або уповільненні розвитку хвороб Альцгеймера та Паркінсона. Хоча одне з нещодавніх великих клінічних випробувань не підтвердило значного впливу семаглутиду на перебіг хвороби Альцгеймера, дослідники зафіксували зміни деяких біомаркерів, пов’язаних із нейрозапаленням.
Також вивчається можливий вплив цих препаратів на тривожність, депресію, шизофренію та симптоми тривалого COVID.
Водночас учені наголошують, що поки відповідей залишається менше, ніж запитань. Особливу обережність вони закликають зберігати щодо застосування препаратів GLP-1 у дітей та підлітків, оскільки даних про довгостроковий вплив на мозок, який продовжує розвиватися, наразі недостатньо.