У водоймах України дедалі рідше трапляються великі види риб, які колись були звичними мешканцями річок. Через греблі, забруднення води та надмірний вилов частина популяцій уже опинилася на межі зникнення.
Про це повідомляє УНІАН.
Іхтіологиня Юлія Куцоконь з Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України пояснила, що найбільше постраждали осетрові та деякі великі прісноводні риби.
За її словами, для розмноження осетровим необхідно мігрувати з моря до прісних вод. Однак численні греблі перекрили традиційні шляхи до нерестовищ.
Науковиця зазначила, що подібна ситуація склалася на Дніпрі та Дону. Навіть руйнування окремих гідроспоруд після підриву Каховської ГЕС не повернуло рибам доступ до більшості місць нересту.
Саме тому осетрові занесені до Червоної книги, а для підтримки їхньої чисельності застосовують програми штучного відтворення.
Складною залишається ситуація і з сомами. Юлія Куцоконь пояснює, що великі особини дедалі частіше стають здобиччю рибалок та підводних мисливців.
Через це риби часто не встигають досягати своїх природних розмірів. На думку експертки, саме перевилов став одним із головних факторів скорочення популяції великих сомів.
Серед видів, які фактично зникли з українських водойм, науковиця назвала рибу-шипа. Хоча на міжнародному рівні вона досі має статус виду на межі зникнення, в Україні її вже тривалий час не фіксують.
Під загрозою залишається й марена дніпровська. Відносно стабільні популяції цього виду наразі збереглися переважно у басейнах Десни та Прип’яті.
До Червоної книги також потрапив карась звичайний — той самий високотілий жовтуватий карась, який раніше був поширений у багатьох водоймах. Натомість його місце дедалі частіше займає карась сріблястий, завезений в Україну кілька десятиліть тому.
Не менш непроста ситуація склалася з підустом і слижем європейським. Ці риби дуже чутливі до забруднення води та нестачі кисню.
Водночас Юлія Куцоконь наголошує, що зникнення виду в окремих регіонах не завжди означає його повне вимирання. Частина риб, які стали рідкісними на рівнинних територіях, досі зустрічаються у гірських річках, зокрема в Карпатах.
За словами науковиці, у басейні Дніпра більш-менш стабільні популяції підуста та слижа наразі зберігаються переважно в Десні, тоді як в інших місцях вони стали великою рідкістю.