Стрімке розширення інфраструктури штучного інтелекту може обернутися серйозними екологічними наслідками. Дослідники прогнозують, що вже до 2030 року дата-центри створюватимуть обсяги викидів, співставні з появою на дорогах США мільйонів автомобілів.
Про це пише Futurism.
Активне будівництво дата-центрів, необхідних для роботи систем штучного інтелекту, дедалі більше впливає на довкілля. Значна частина таких об’єктів працює завдяки електроенергії, виробленій із викопного палива, що збільшує навантаження на клімат.
Дослідники Корнелльського університету підрахували, що за нинішніх темпів розвитку галузі до 2030 року дата-центри щороку викидатимуть від 24 до 44 мільйонів метричних тонн вуглекислого газу. За масштабами це відповідає появі на американських дорогах від п’яти до десяти мільйонів додаткових автомобілів.
Одним із головних центрів будівництва таких об’єктів став штат Техас. Як випливає з розслідування кліматичної організації Floodlight, яке цитує американське видання *Wired*, низка компаній зводить біля дата-центрів власні газові електростанції, використовуючи прогалини в законодавстві.
Такі електростанції забезпечують сервери енергією, але водночас стають джерелом додаткових шкідливих викидів. За оцінкою Global Energy Monitor, за темпами введення нових газових енергетичних потужностей Техас поступається лише Китаю.
За даними Floodlight, щонайменше 38 дата-центрів у Техасі вже скористалися спрощеними правилами для отримання дозволів на власні джерела енергопостачання. Загалом ідеться про понад 2100 резервних дизельних генераторів.
За оцінками журналістів, ці установки щороку викидають близько 2500 тонн оксидів азоту — токсичних сполук, які погіршують якість повітря та можуть негативно впливати на здоров’я людей.
Автори розслідування також стверджують, що окремі оператори спочатку заявляють про будівництво невеликих дата-центрів із мінімальними викидами, а після отримання необхідних дозволів швидко розширюють свої комплекси.
Як зазначає *Wired*, навіть великі інфраструктурні проєкти нерідко проходять екологічне погодження за процедурою, розрахованою на невеликі підприємства. Як приклад наводять дата-центр у місті Абілін, що входить до анонсованого адміністрацією президента США Дональда Трампа проєкту Stargate вартістю 500 млрд доларів.
Об’єкт оснащений 62 резервними дизельними генераторами, хоча підприємства, для яких передбачена така процедура погодження, зазвичай використовують лише один або два. На думку авторів розслідування, швидке зростання інфраструктури штучного інтелекту стає не лише технологічним досягненням, а й дедалі помітнішим екологічним викликом для США.