Правозахисники верифікували 186 місць, де Росія утримує українських полонених і цивільних заручників. При цьому жодне з них не доступне для міжнародних спостерігачів. Про це уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив у дописі під час презентації проєкту «Зроблено в Росії. Доставлено в полон», пише «Главком».
695 форм знущань – і це лише задокументовані
За словами омбудсмена, Росія з 2014 року систематично катує українців у полоні. Станом на сьогодні зафіксовано 695 форм тортур – фізичне та психологічне насильство, сексуальне знущання. Полонених душать, б’ють, застосовують електрошокери, цькують собаками, змушують по 18 годин стояти на місці – і карають побиттям за будь-який рух.
Лубінець окремо описав один із задокументованих методів знущань під назвою «перукар»: під час гоління росіяни навмисно зрізають шматки шкіри з голови, а якщо людина кричить від болю – вдаються до побиття та електрошоку.
406 закатованих – із підтвердженим статусом
Серед тих, чий статус полоненого був офіційно підтверджений – Червоним Хрестом або іншими джерелами, – закатовано 406 осіб. Їх повернули в Україну мертвими.
«406 громадян України в статусі військовополонених, цивільних заручників, які були верифіковані, мали статус “полон”, підтверджений або представниками Міжнародного комітету Червоного Хреста, або підтверджений іншими методами та з інших джерел, – були закатовані й повернуті в Україну, на жаль, на щиті», – зазначив Лубінець.
Крім того, зафіксовано 860 фактів неналежних умов утримання: антисанітарія, голодування як метод примусу, ненадання медичної допомоги. Побиття при первинному прийомі є нормою в усіх СІЗО та колоніях, де утримуються українці.
Незаконні вироки й бойкот Червоного Хреста
Окремим воєнним злочином Лубінець назвав судові вироки: Росія засудила 2112 українських військовополонених на строки від 20 до 25 років та довічне ув’язнення.
Слабку міжнародну реакцію на задокументовані злочини омбудсмен розцінює як сигнал Москві про безкарність. Особливу критику він спрямував на адресу Міжнародного комітету Червоного Хреста: представників організації запросили на презентацію, проте ніхто не з’явився.
«Ми окремо направили їм запрошення. Їх немає в залі. Вони не хочуть вчергове чути, що є проблема з виконанням їхнього мандату», – заявив він.
Лубінець закликав партнерів ухвалити окремі резолюції на рівні ПАРЄ, ООН та ОБСЄ, забезпечити реальний доступ міжнародних організацій до місць утримання полонених, а також застосовувати універсальну юрисдикцію – щоб кожна країна могла відкривати кримінальні провадження проти причетних до катувань.