У Кремлі дедалі активніше готуються до можливого завершення війни проти України, однак сам російський диктатор Володимир Путін досі не демонструє чіткого плану виходу з конфлікту. Попри удари українських дронів по Москві та наростання внутрішнього невдоволення, система влади в РФ залишається фактично паралізованою страхом перед можливим крахом режиму. Про це у своїй колонці для The Telegraph пише журналіст Оуен Меттьюз.
Автор зазначає, що масована атака українських дронів на Москву та Підмосков’я стала серйозним сигналом для Кремля. За його словами, Україна вже здатна завдавати ударів по найбільш захищених районах Росії, а потенціал таких атак лише зростатиме.
Після атак російський політик Дмитро Рогозін визнав, що українські сили й надалі шукатимуть слабкі місця в російській обороні.
“Їхня кількість зростатиме, а маршрути й тактика еволюціонуватимуть”, – написав Рогозін.
Водночас, як зазначає Меттьюз, у поведінці Путіна майже не видно ознак готовності до компромісу. Після параду 9 травня російський президент лише натякнув, що війна “наближається до завершення”, але додав, що попереду ще “великий обсяг підготовчої роботи”.
На думку автора, нині головною рушійною силою продовження війни є вже не державні інтереси Росії, а особиста впертість Путіна, який не хоче визнавати провал своїх початкових планів.
Колишній російський дипломат Борис Бондарєв вважає, що російська еліта потрапила у пастку, створену самою системою. Через тотальний контроль спецслужб у владних колах зникла довіра, а отже – і можливість організувати будь-яку змову проти Путіна.
“Система в Росії сьогодні більше нагадує нацистську Німеччину, ніж СРСР”, – зазначає Бондарєв.
За його словами, вся легітимність російської влади тримається на одній людині, а усунення Путіна може призвести до повного розпаду системи.
Водночас журналіст звертає увагу на витік документів із Кремля, які свідчать, що команда заступника голови адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка уже працює над сценаріями для “післявоєнної Росії”. Зокрема, чиновники готують пропагандистські наративи, які мають пояснити росіянам завершення війни без досягнення заявлених цілей.
Також у Кремлі, ймовірно, розглядають механізми контролю над радикально налаштованими прихильниками війни, які можуть сприйняти завершення конфлікту як “зраду”.
Втім, попри ці процеси, Путін, як пише Меттьюз, залишається ізольованим навіть від власного оточення і не демонструє реального бачення того, як саме завершити війну проти України.