Військове керівництво та правозахисники готують ґрунт для радикальних змін у процесі мобілізації. Головна мета — встановити чіткі терміни служби для тих, хто вже на фронті, але це неможливо зробити без посилення відповідальності для тих, хто уникає армії.
Як повідомляє військова омбудсменка Ольга Решетилова в інтерв’ю “РБК-Україна”, щодня до її офісу надходять десятки, а іноді й сотні скарг від бійців. Найбільше захисників турбує невизначеність щодо тривалості служби, труднощі з ВЛК та питання звільнення, тоді як претензії до роботи ТЦК складають лише мізерну частку звернень.
Жорсткі заходи для цивільних
Омбудсменка переконана, що запровадити зрозумілі межі перебування у війську можна лише за однієї умови — активнішої мобілізації. Вона наголосила на необхідності суттєво підвищити рівень відповідальності для ухилянтів. Зараз ситуація виглядає несправедливо: основний тягар обмежень і покарань лягає саме на плечі діючих військових, тоді як ті, хто ховається, залишаються у відносній безпеці.
Висновки Офісу військового омбудсмена відтепер мають не просто характер порад, а є обов’язковими до виконання для всіх військових частин. Це дає надію на те, що питання переведень та лікування вирішуватимуться швидше, але глобальна проблема ротації все ще впирається у брак нових людей.
Грошове питання та аудит
Окремо Решетилова підняла проблему фінансової прірви. Сьогодні у тилових підрозділах зарплати солдатів іноді навіть нижчі, ніж у звичайних охоронців у супермаркетах. Для виправлення цього перекосу омбудсменка закликає Міноборони провести масштабний аудит та активніше залучати кошти міжнародних партнерів.
Крім того, поки робоча група лише шукає формулу для встановлення термінів демобілізації, посилення контролю за самовільним залишенням частин (СЗЧ) стане логічним кроком після того, як ухилянти почнуть нести реальну відповідальність за ігнорування свого обов’язку.