У Службі зайнятості розповіли, де в Україні найбільший дефіцит кадрів.
Про це розповіла директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк виданню “РБК-Україна”.
Наразі на українському ринку праці спостерігається непроста ситуація. Особливо гостро відчувається брак спеціалістів у галузі робітничих професій. Зокрема, роботодавці потребують таких фахівців як швачки, майстри з ремонту електричного обладнання, працівники з обслуговування водопровідних та каналізаційних систем, фахівці з електрики, монтери колії, слюсар аварійно-відновлювальних робіт, зварювальник, електрогазозварювальник, автослюсар тощо.
При цьому Жовтяк наголосила, що до повномасштабного вторгнення на ринку була нестача вакансій, зараз – проблема дефіциту кадрів.
“Тобто зараз час працівника. Практично у всіх видах економічної діяльності є дефіцит кадрів. І ми очікуємо на подальше зростання конкуренції за працівників: збереження кадрів, пошук нових”, – сказала вона.
На підставі даних Державної служби зайнятості, найбільш серйозний дефіцит кадрів спостерігається у трьох ключових секторах економіки: транспортній галузі, будівельному секторі та на підприємствах переробної промисловості.
“Очевидно, у період післявоєнного відновлення ситуація загостриться. Вже зараз Міністерство економіки оцінює дефіцит робочої сили в найближчі десять років на рівні 4,5 млн осіб. Аналогічна тенденція була і до повномасштабного вторгнення. Це так зване структурне безробіття. Але воно загострилося з початком війни Так, після тимчасової окупації Росією територій Донецької та Луганської областей значна частина місцевих жителів, серед яких багато працівників шахт, виїхали до інших регіонів країни, де просто немає потреби у таких спеціалістах”, – розповіла директор служби зайнятості.
Вона також звернула увагу на те, що причиною структурного безробіття є те, що Україна багато років не популяризувала ці робітничі професії. Справа в тому, що вони роками вважалися непрестижними, низькооплачуваними.
“Нещодавно спілкувалася із спільнотою дизайнерів. Вони кажуть, що українці не хочуть працювати, наприклад, шваками. Це відбувається через впевненість, що у цій сфері платять дуже невеликі гроші. Насправді реальні зарплати швачок набагато вищі. А, наприклад, електрозварникам пропонують зарплату до 100 тис. грн, а операторам верстатів із числовим програмним управлінням – до 120 тис. грн на місяць”, – зазначила Жовтяк.
За її словами, після війни буде відновлення економіки та відновлення територій, зокрема після деокупації. Потребутимуть людей насамперед у сфері будівництва та відновлення житла, відновлення енергетичної інфраструктури, водопостачання, газопостачання. Також потребуватиме розвитку сфера охорони здоров’я. зростатиме потреба у молодшому медичному персоналі, а також працівниках соціальної сфери.