В Україні триває загальна мобілізація, а країна продовжує діяти в умовах воєнного стану. У кожному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки діє мобілізаційний план, який визначає, скільки людей необхідно призвати на службу. Однак, як пояснює речник Полтавського ТЦК та СП Роман Істомін в інтерв’ю “Главкому”, ТЦК — лише фінальна ланка в масштабному процесі.
За словами Істоміна, формування потреби в особовому складі відбувається на вищих рівнях: над ТЦК працюють оперативні командування, командування видів Збройних сил, зокрема Сухопутних військ, а вищим органом, що визначає загальні потреби — Генеральний штаб ЗСУ. Саме там визначають, скільки військових необхідно, куди їх направити та як розподілити між навчальними центрами. ТЦК отримує завдання і реалізує його на практиці — шукає призовників та спрямовує їх до відповідних частин.
Речник наголосив, що сучасне військо — це не лише лінія фронту. До його структури входить тил, забезпечення, навчальні центри, інструктори та підрозділи технічної підтримки. Тобто кожен мобілізований має конкретну роль, яка важлива для роботи всієї системи.
Попри активну роботу ТЦК, повністю виконати або перевиконати плани наразі не вдається: людський ресурс у ЗСУ все ще обмежений. “Ми робимо все можливе, аби знайти необхідних людей і забезпечити потреби армії, проте бракує кадрів, особливо у спеціалізованих напрямках,” — додає Істомін.