В Україні знову на слуху тема мобілізації. Президент Володимир Зеленський зробив заяву про те, що країна зберігає стабільний темп призову — близько 30 тисяч людей щомісяця.
Водночас обговорюється можливість змін: як знизити мобілізаційний вік, так і посилити доставлення військовозобов’язаних до територіальних центрів комплектування (ТЦК).
За словами Президента, Україна намагається знайти баланс між потребами армії та економічною стабільністю, адже суспільство має працювати та платити податки, які йдуть на оборону. Проте тема більшої мобілізації постійно обговорюється у військових кабінетах та серед партнерів країни. Зеленський підкреслив, що остаточне рішення щодо призову ухвалює українське керівництво.
Мер Києва Віталій Кличко пішов ще далі. Він запропонував знизити мобілізаційний вік до 23 або навіть 22 років, аргументуючи це тим, що 18-річні юнаки ще не готові до серйозної військової служби, тоді як 22–23-річні вже більш зрілі.
Паралельно загострюється дискусія щодо так званої “бусифікації” — примусового доставлення військовозобов’язаних до ТЦК. Як заявив речник Полтавського ТЦК Роман Істомін, такі заходи цілком законні у воєнний час, адже не всі громадяни добровільно з’являються на повістки.
Військовий адвокат Дмитро Прилипко зазначає, що інтенсивність “бусифікації” зростає наприкінці кожного місяця. На його думку, іноді досягаються навіть незаконні методи: затримання без протоколу, відправка на навчання без проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) або очікування адвоката.
Мобілізація залишається однією з найчутливіших тем в Україні — між оборонними потребами, правами громадян та економічною стабільністю країни. Очевидно, що питання “кого заберуть наступним” і як це вплине на суспільство, залишатиметься у фокусі уваги ще довго.