Якщо замість вдячності у відповідь на похвалу ви відчуваєте внутрішню напругу та чекаєте на «підвох», причина може критися зовсім не в низькій самооцінці. Психологи пояснюють, що така реакція часто є наслідком захисного механізму нервової системи, сформованого ще в дитинстві.
Про це повідомляє Експерт із посиланням на аналітичний матеріал порталу Artfulparent.
Корінь проблеми зазвичай полягає в закономірності, яку дитина засвоїла у стосунках із батьками: схвалення завжди передує проханню.
Коли тепла підтримка або комплімент регулярно поєднувалися з подальшим завданням чи вимогою допомоги, мозок почав сприймати позитивні соціальні сигнали як попереджувальні знаки. Для такої людини похвала — це не свято, а сигнал про те, що від неї ось-ось щось знадобиться, а «доброта» має свою приховану ціну.
Фахівці наголошують на суттєвій різниці між низькою впевненістю у собі та низькою довірою до оточуючих. Якщо першу проблему можна вирішити афірмаціями, то друга є глибокою травмою, де головним болем є не відчуття власної меншовартості, а переконання, що будь-який прояв тепла є маніпуляцією.
Саме тому такі люди після компліменту часто підсвідомо намагаються «відпрацювати» його, одразу пропонуючи зустрічну допомогу, щоб відновити безпечний для них баланс.
Архітектура цієї підозри вибудовується роками, коли дитина звикає, що вона має право на існування в сімейній системі лише тоді, коли є корисною. У дорослому житті це трансформується у постійний аналіз кожного емоційного обміну.
Людина стає схильною доводити свою цінність діями, а не словами, оскільки дії здаються надійнішими за «порожні» заяви, які раніше використовувалися як валюта для отримання лояльності.
Єдиним шляхом до подолання цієї бар’єру психологи називають вибудовування безумовної прихильності, де теплота відокремлена від корисності. Важливо усвідомити, що щире захоплення не накладає зобов’язань, а любов не потрібно щодня «заробляти» надзусиллями.
Тільки розділивши ці поняття, можна навчитися приймати компліменти як безкоштовний дар, а не як аванс за майбутню послугу.