Неймовірний ажіотаж, що виник навколо питання мобілізації в Україні та за кордоном, журналіст Олег Єльцов не вважає проявом тупості. Він бачить у цьому продовження брудного бізнесу на війні, який триває вже третій рік.
– Це тільки мені здається, що дворічна катавасія із Законом про мобілізацію, із забороною обслуговування в дипустановах тих, хто виїхав за кордон, із нескінченними багатогодинними чергами до ТЦК та іншою дичиною — це не від невміння, не від тупості, а з єдиної причини: всі причетні активно “пакуються” від початку війни і переривати цей процес не бажають.
Не бачу іншого пояснення дворічному ігноруванню кадрової проблеми війська і добровольців першого набору. Усі чудово розуміли, що це не може тривати вічно, що не можна захищати Батьківщину, третій рік не вилазячи з окопів. Рішення проблеми також було очевидним. У наш цифровий вік масово ухилятися від мобілізації неможливо. Добряче мене здивувала резолютивна заява міністра і цілого віцепрем’єра Федорова, який кілька місяців тому заявив: розсилати повістки через “Дію” не будемо. Хотілося запитати: а ти хто такий, не твого це рангу питання. Федоров — у владі виконавчій. Що йому вкажуть — те й має виконувати. А форму призову на захист Батьківщини, яким шляхом направляти повістки, яким чином впливати на дезертирів — це вирішувати парламенту, Міноборони…
Замість цього ТЦК розбурхували громадську думку дикими набігами на пішоходів у містах і селах. Як повідомляють джерела в погонах, найчастіше в такі патрулі абсолютно протизаконно включають людей цивільних. Це наші старі знайомі — тітушки, міцні хлопці зі спортзалів, охочі підзаробити. Із чого ж їм платять? Та з хабарів, які платять у ТЦК відловлені громадяни. Не хочеш воювати — плати: ми нових відловимо. Ось так це все відбувається третій рік поспіль. І тут раптом потрібно ухвалювати закон і все робити по-чесному… Ні-ні.
Сьогодні вже висловлюються побоювання, що багато військовозобов’язаних після двох місяців, відпущених законом, можуть не з власної волі стати “ухилянтами”: просто не встигнуть пройти належні процедури в ТЦК з огляду на їхнє перевантаження. Цей ажіотаж має штучний характер. Нині все, крім дітей, можна робити онлайн. До чого ці дикі черги, скільки людино-годин працездатного населення вилетить у трубу через цей організаційний хаос? Але ж кожен українець має мобільний телефон, а значить — видимий для влади. Ледь не в кожного — рахунок у банку і пластикова картка в гаманці. Є дані від роботодавців і ще маса інформаційних “хвостів” від кожного сущого. Чому Мінцифри донині не доручили об’єднати необхідні бази даних, розробити програмний алгоритм призову і викликати до ТЦК тих, кого потрібно, а не всю країну скопом? Я вам відповім: тому що в такому разі рубати по 5-10 тисяч доларів із дезертира стане проблематично.
Думаю, у Москві аплодують стоячи мобілізаційним ініціативам наших державників. Але агенти Кремля тут ні до чого. Ніякої політики і шпигуноманії — просто брудний бізнес на війні.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.