Власники нерухомості, які прострочать сплату податку на житло, можуть отримати не лише штраф, а й пеню. Розмір фінансових санкцій залежить від тривалості прострочення та обставин несплати.
Податок на нерухоме майно сплачують власники квартир і будинків, площа яких перевищує встановлені законодавством норми. Порядок нарахування та відповідальність за несплату визначені Податковим кодексом України.
Якщо платник не перерахує кошти вчасно, застосовуються штрафні санкції. За прострочення до 30 календарних днів після граничного терміну доведеться додатково сплатити 5% від суми боргу. Якщо затримка перевищує 30 днів, штраф зростає до 10%.
Окремі санкції передбачені за умисне ухилення від сплати податку. Якщо контролюючий орган доведе, що власник житла свідомо не виконав податковий обов’язок, штраф становитиме 25% суми заборгованості.
У разі повторного порушення протягом 1095 днів або якщо прострочення перевищує 90 календарних днів, розмір штрафу може зрости до 50% від суми податкового боргу.
Крім штрафів, після 90 днів прострочення починає нараховуватися пеня. Вона збільшує суму боргу за кожен день затримки платежу. Наприклад, якщо податок становить 2400 гривень і його не сплачено понад 90 днів, власнику доведеться додатково сплатити 240 гривень штрафу та нараховану пеню.
Водночас санкції не застосовуються, якщо податковий орган не надіслав податкове повідомлення-рішення у визначені строки або не надав усю необхідну інформацію щодо об’єкта нерухомості, його площі, ставки податку чи наявних пільг.
Щороку податкова служба повинна направити власникам житла податкове повідомлення-рішення до 1 липня. Після отримання документа громадянин має 60 календарних днів для сплати податку.
Повідомлення вважається врученим, якщо його передали особисто, надіслали поштою за місцем проживання або через Електронний кабінет платника податків. Саме з моменту отримання документа починається відлік строку для сплати.
Податок нараховується лише на площу, що перевищує встановлені ліміти. Для квартир неоподатковувана норма становить 60 квадратних метрів, для житлових будинків — 120 квадратних метрів. Якщо у власності є і квартира, і будинок, неоподатковувана площа збільшується до 180 квадратних метрів.
Власники нерухомості, площа якої не перевищує ці показники, податок на житло не сплачують.