Деякі птахи можуть бути небезпечнішими, ніж здається на перший погляд. Вони накопичують у своєму пір’ї, шкірі та тканинах потужні токсини, а один із них містить отруту, яка сильніша за ціанід.
Про це повідомляє Discover Wildlife.
Попри поширену думку, жоден із відомих науці птахів не виробляє отруту самостійно й не використовує її для нападу. Водночас деякі види накопичують токсичні речовини разом із їжею. Це явище називають гетероагландулярною отруйністю — токсини потрапляють до організму через раціон і згодом слугують природним захистом від хижаків.
Найотруйнішими птахами у світі вважаються такі види:
1. Пітогу темноголовий (Pitohui dichrous)
Цей співочий птах із Папуа – Нової Гвінеї містить батрахотоксин — одну з найнебезпечніших природних отрут, яку також виявляють у деяких отруйних дереволазів. Птах отримує токсин, поїдаючи жуків роду *Choresine*.
Батрахотоксин сильніший за ціанід. Він незворотно відкриває натрієві канали нервових клітин, що може призвести до паралічу та смерті. Протиотрути від цієї речовини не існує.
Саме пітогу темноголовий став першим офіційно описаним отруйним птахом. У 1989 році орнітолог Джек Думбахер під час експедиції випадково торкнувся губ пораненим пальцем після того, як птах подряпав йому руку. У результаті губи науковця заніміли на кілька годин.
Місцеві жителі давно знали про небезпеку цього виду й називали його “сміттєвим птахом”, адже його м’ясо непридатне до споживання без спеціальної обробки. Дотик до птаха зазвичай не є смертельним, однак може викликати оніміння, поколювання, подразнення шкіри та чхання.
2. Іфрита (Ifrita kowaldi)
Невеликий птах із тропічних лісів Нової Гвінеї також накопичує батрахотоксин у шкірі та пір’ї. Найбільша концентрація цієї речовини міститься у пір’ї живота, грудей і ніг.
3. Звичайна перепілка (Coturnix coturnix)
Європейська перепілка стає токсичною лише в окремі періоди. Під час міграції вона може поїдати насіння болиголова та інших отруйних рослин. Якщо людина з’їсть м’ясо такого птаха, може виникнути котурнізм — отруєння, що супроводжується сильним болем у м’язах і здатне призвести до ниркової недостатності.
4. Шпорокрил (Plectropterus gambensis)
Деякі популяції цього великого африканського водоплавного птаха накопичують кантаридин після поїдання наривних жуків. За даними видання, лише 10 міліграмів цієї речовини можуть бути смертельними для людини.
5. Одуд звичайний (Upupa epops)
Самки цього виду виробляють рідину з високим вмістом диметилсульфіду, яка має різкий запах гнилого м’яса. Вона допомагає захищати гніздо від хижаків, але при контакті зі шкірою або потраплянні до організму може спричинити подразнення, нудоту та блювання.
6. Голуб-бронзовокрил
Птахи, які мешкають на південному заході Австралії, накопичують монофторацетат, поїдаючи місцеві рослини. Саме цю речовину використовують у складі отрути для гризунів. Вона може викликати сильний біль у животі, судоми, блювання, діарею, а у важких випадках — смерть.
7. Червоний білощокий (Cardellina rubra)
Цей ендемік високогірних районів Мексики живиться токсичними ягодами тиса й отруйними комахами. Вважається, що його пір’я містить два нейротоксичні алкалоїди, через що птах непридатний для споживання. Ще у XVI столітті монах Бернардіно де Саагун згадував, що ацтеки вважали цього птаха неїстівним.
8. Орябок американський (Bonasa umbellus)
Випадки отруєння після вживання м’яса цього птаха у США фіксували ще з 1886 року. Взимку він живиться листям і бруньками гірського лавра, накопичуючи граянотоксин. Симптомами отруєння можуть бути нудота, запаморочення, блювання, оніміння, порушення зору та навіть параліч.
Учені наголошують, що більшість цих птахів не становить смертельної загрози під час випадкового контакту. Їхня токсичність є наслідком особливого раціону, а не здатності самостійно виробляти отруту.
