Науковці випробували спосіб уповільнити танення арктичного льоду за допомогою морської води. Експеримент дав результат, але його масштабування виявилося головною перешкодою.
Про це пише Times of India.
Експеримент провели взимку 2024–2025 років у затоці Кембридж-Бей на території Нунавут у Канаді. Для дослідження підготували вісім тестових ділянок льоду та три контрольні, які залишили без втручання.
За допомогою занурювальних насосів, що споживали менше електроенергії, ніж звичайний побутовий тостер, на поверхню льоду нанесли до 20 сантиметрів морської води один або два рази. Вода змішувалася зі снігом, після чого замерзала новим шаром, а тонший сніговий покрив дозволяв морозу швидше нарощувати кригу знизу.
До завершення зими оброблені ділянки стали товщими за контрольні на 32 сантиметри. Дослідники зазначають, що це приблизно відповідає обсягу льоду, який Арктика втратила через потоншання за останні 50 років. Найкращий результат показали ділянки, які заливали морською водою двічі.
Під час танення з кінця травня до вересня оброблена крига довше залишалася світлішою та повільніше втрачала товщину. Завдяки більшій здатності відбивати сонячне світло така поверхня менше нагрівалася, що сприяло охолодженню регіону.
Водночас автори наголошують, що сама технологія не є новою. Подібні методи давно використовують арктичні громади, а схожий принцип застосовують для підтримання льоду на хокейних майданчиках. Науковці вважають цей підхід простішою альтернативою деяким проєктам геоінженерії, зокрема розпиленню сірчаних частинок у стратосфері.
Однак найбільшою проблемою залишається масштабування технології. Дослідження 2016 року показало, що для обробки лише 10% площі Північного Льодовитого океану знадобилося б близько 10 мільйонів вітрових насосів, а для всієї Арктики — приблизно 100 мільйонів.
Минулорічний науковий огляд також дійшов висновку, що через складність керування, обслуговування та величезний масштаб застосування ця технологія практично не придатна для суттєвого збереження арктичної криги. Водночас автори останніх випробувань вважають, що результати експерименту дають підстави для обережного оптимізму.
За наявними даними, з 1979 року площа арктичної криги вже скоротилася приблизно на 20%, а глобальне потепління й надалі прискорює цей процес.