На вершині згаслого вулкана в Андах науковці виявили мишей, які живуть у місці, непридатному для більшості ссавців. Дослідження показало, що тварини не лише витримують екстремальний холод і нестачу кисню, а й харчуються отруйними рослинами, які навчилися безпечно перетравлювати.
Про це повідомляє Live Science.
Ще у 2020 році команда біологів і альпіністів під керівництвом професора Університету Небраски-Лінкольна Джея Сторца знайшла андських вухатих мишей (*Phyllotis vaccarum*) на висоті 6739 метрів. Вони мешкали на вершині Льюльяйльяко — найвищого згаслого вулкана у світі, розташованого на кордоні Аргентини та Чилі.
Раніше вчені вважали, що ссавці не можуть жити вище 5500 метрів над рівнем моря. Проте ця знахідка встановила новий рекорд і змусила переглянути уявлення про межі виживання тварин.
Протягом кількох років дослідники вивчали мишей, які живуть на різних висотах, аналізували їхній геном і досліджували роботу організму. Виявилося, що високогірні популяції краще підтримують температуру тіла та ефективніше використовують кисень у розрідженому повітрі.
Однією з найцікавіших адаптацій стала здатність перетравлювати рослини, які для більшості тварин є токсичними. Завдяки змінам у генах ці миші можуть знешкоджувати отруйні речовини й отримувати поживні речовини там, де іншої їжі майже немає.
Науковці також помітили, що високогірні миші активні переважно вдень. Імовірно, це пов’язано з вищою температурою в денні години та майже повною відсутністю хижаків у такому суворому середовищі.
Попри унікальні пристосування, генетичний аналіз показав, що високогірні й низинні популяції цього виду залишаються тісно пов’язаними між собою. Це означає, що миші продовжують схрещуватися між різними висотними зонами, не утворюючи окремих ізольованих популяцій.
