Недалеко від вершини підводної гори на захід від Середньоатлантичного хребта підноситься порізаний ландшафт. Це гідротермальне поле під назвою “Загублене місто”, яке представляє собою область морських лужних гідротермальних джерел, розташованих на масиві Атлантиди, пише ScienceAlert.
Що приховує “Загублене місто”
Відзначається, що висота “веж” в “Загубленому місті” варіюється від крихітних до величного моноліту висотою 60 метрів. Вперше вчені виявили “Загублене місто” в 2000 році на глибині понад 700 метрів під поверхнею.
Це гідротермальне поле є найдовговічнішим з відомих в океані джерел викидів. Нічого подібного ще ніколи не знаходили.
Вчені з’ясували, що протягом як мінімум 120 000 років мантія в цій частині світу вступала в реакцію з морською водою, викидаючи в океан водень, метан та інші розчинені гази. У тріщинах і щілинах поля вуглеводні живлять нові мікробіологічні спільноти навіть за відсутності кисню.
У цьому місці мешкає багато равликів і ракоподібних. Більші тварини, такі як краби, креветки, морські їжаки і вугри, зустрічаються рідко, але все ж присутні.
У 2024 році дослідники оголосили про рекордне вилучення мантийної породи у вигляді керна довжиною 1268 метрів, видобутого з гідротермального поля “Загубленого міста”. За словами вчених, є надія, що цей керн зможе надати важливі докази того, як з’явилося життя на Землі мільярди років тому в умовах, що збереглися в мінералах.
У виданні додали, що вуглеводні, що утворюються в жерлах “Загубленого міста”, не були сформовані з вуглекислого газу атмосфери або сонячного світла, а виникли в результаті хімічних реакцій на дні глибокого моря. Оскільки вуглеводні є будівельними блоками життя, це залишає відкритою можливість того, що життя зародилося в середовищі існування, подібному до цього.
“Це приклад типу екосистеми, яка може бути активною на Енцеладі (шостий за розміром супутник Сатурна) або Європі (шостий за віддаленістю від планети супутник Юпітера) прямо зараз. І, можливо, на Марсі в минулому”, – говорила мікробіолог Вільям Бразелтон Анна Кусмер зі Смітсонівського інституту в 2018 році.
Вчені також з’ясували, що екосистема “Загубленого міста” не залежить від тепла магми, на відміну від підводних вулканічних жерл. У цьому гідротермальному полі виробляється до 100 разів більше водню і метану.
Дослідники назвали найвищий з монолітів Посейдоном, на честь грецького бога моря. Його висота становить понад 60 метрів.
“Загублене місто” приваблює не тільки вчених
У виданні підкреслили, що вчені не єдині, кого приваблює “Загублене місто”. У 2018 році було оголошено, що Польща отримала права на видобуток корисних копалин у глибоководній частині моря навколо цього місця.
У самому гідротермальному полі немає цінних ресурсів, які можна було б видобувати. Проте вчені попереджають, що руйнування околиць “Загубленого міста” може мати непередбачувані наслідки.
Дослідники впевнені, що будь-які викиди або скиди, викликані видобутком корисних копалин, можуть легко затопити це дивовижне середовище існування. Тому деякі експерти закликають включити “Загублене місто” до списку Всесвітньої спадщини.