Люди й собаки тисячоліттями живуть пліч-о-пліч — за цей час вони встигли здобути репутацію найкращих друзів людини, але багато чого в поведінці наших вихованців все ще залишається для нас загадкою. Наприклад, багато власників собак цікавляться, чому їхній вихованець дивиться на них тужливими очима? Тепер учені знають відповідь на це запитання, пише Science Focus.
Цікаво, що дослідження того, чому собаки пильно спостерігають за людьми, було одним із перших досліджень, коли вчені вирішили заглибитися в психологію собак. За словами професорки собачого пізнання з Колумбійського університету Олександри Горовіц, одним із перших відкриттів у дослідженнях пізнання собак, яке призвело до безлічі інших досліджень, є те, що собаки дивляться в очі людей і на наші обличчя.
Найпростіше пояснення цієї поведінки полягає в тому, що улюбленці чекають від нас, як від своїх власників, підказок про те, як їм слід поводитися. За словами Горовіц, по суті, ми контролюємо світ своїх домашніх улюбленців, а тому вони в багатьох аспектах покладаються на нас. Саме люди визначають, коли собаки їстимуть, ходитимуть на прогулянку, спілкуватимуться і навіть пізнаватимуть світ за допомогою обнюхування.
Однак тепер учені вважають, що така поведінка тварин може бути пов’язана з чимось глибшим. Попередні дослідження показали, що улюбленці здатні інтерпретувати наші почуття і бажання — собаки розрізняють емоції на наших обличчях: від нейтральних до щасливих і негативних. Причому це працює навіть у тому разі, якщо тваринам просто показують фото людей.
Учені припускають, що ця здатність тварин пов’язана з тісним зв’язком, що розвинувся між людьми та собаками за тисячі років спільного життя. У своєму житті люди використовують погляди як інтимні жести: погляд в очі — саме те, що ми робимо у бік людей, з якими ми доброзичливі. Ми також використовуємо погляди для привернення уваги та під час розмови, щоб налагодити контакт.
За словами Горовіц, собаки, ймовірно, дивляться нам в очі та на обличчя в пошуках інформації. Простими словами, таким чином вихованці намагаються зрозуміти, що ми робимо і як вони могли б стати частиною цього процесу.