У північній Іспанії вчені дослідили загадкове печерне поселення Лас-Гобас, де люди жили майже в повній ізоляції протягом п’яти століть. Аналіз ДНК та останків показав несподівані деталі про їхнє життя, хвороби й зв’язки з іншою Європою.
Про це повідомляє *Daily Galaxy*.
У середньовічному поселенні Лас-Гобас археологи разом із генетиками проаналізували останки 39 із 41 людини, похованої на місцевому кладовищі. Дослідження, опубліковане в Science Advances, показало, що громада жила тут у період із VI по XI століття, зберігаючи майже повну ізоляцію, – пише Daily Galaxy.
Поселення розташоване в сучасній провінції Бургос неподалік села Лано. Воно відоме церквою та житлами, висіченими прямо в скелі.
За словами дослідника Рікардо Родрігес Варела, генетичний аналіз показав, що мешканці Лас-Гобас протягом поколінь створювали родини переважно всередині власної громади.
Вчені виявили, що ця група мала дуже низький рівень домішок північноафриканського та близькосхідного походження, що різко відрізняє її від інших середньовічних популяцій Іберійського півострова.
Окремо дослідники знайшли сліди бактерії Erysipelothrix rhusiopathiae, яка викликає шкірні ураження через контакт із тваринами. Це стало непрямим доказом того, що місцеві активно займалися тваринництвом.
Крім цього, частина останків мала сліди насильства — зокрема травми, схожі на удари мечем.
Однією з головних сенсацій стало виявлення вірусу віспи — Віспа. Його знайшли в одному з пізніших поховань.
Як пояснив автор дослідження Андерс Гьотерстром, знайдений штам виявився дуже схожим на ті, що раніше знаходили у Швеція, Німеччина та Росія.
Це може змінити уявлення істориків про те, як саме віспа потрапила на Іберійський півострів. Раніше вважалося, що її могли занести ісламськими торговими шляхами, однак тепер є версія про європейське походження поширення.
Дослідження показало, що мешканці Лас-Гобас жили в умовах тривалої ізоляції, переживали епідемії, насильство та політичні зміни, які формували середньовічну Європу.