Дослідники з’ясували, скільки часу потрібно приділяти силовим вправам для підтримки здоров’я та довголіття. Найкращі результати показали люди, які поєднували тренування з обтяженнями та регулярну аеробну активність.
Про це пише Daily Mail.
Науковці з Гарвардського університету протягом 30 років спостерігали за станом здоров’я понад 147 тисяч мешканців США. Учасники дослідження кожні два роки повідомляли про свій рівень фізичної активності, включно із силовими вправами та кардіонавантаженнями.
Після аналізу зібраних даних вчені встановили зв’язок між регулярними тренуваннями та зниженням ризику передчасної смерті.
Результати, опубліковані в Британському журналі спортивної медицини, показали, що люди, які приділяли силовим тренуванням до двох годин на тиждень, мали на 13% нижчий ризик смерті з будь-яких причин.
Ще помітнішим виявився вплив на серцево-судинне здоров’я. Імовірність смерті від серцевих захворювань або інсульту в цій групі була нижчою на 19%.
Крім того, використання гантелей, еспандерів та інших силових навантажень пов’язували зі зменшенням ризику смерті від неврологічних захворювань на 27%.
Водночас дослідники виявили несподівану закономірність. Перевищення двогодинного тижневого обсягу силових тренувань не давало додаткових переваг для здоров’я.
Для максимального ефекту фахівці рекомендують поєднувати вправи на силу з аеробною активністю. До таких навантажень належать швидка ходьба, плавання, біг та інші кардіотренування.
Найнижчий рівень передчасної смертності спостерігався серед людей, які одночасно підтримували високий рівень як силових, так і аеробних занять. У цій групі ризики були нижчими на 58%.
Медичні рекомендації також радять дорослим приділяти щонайменше 150 хвилин на тиждень помірній фізичній активності та не менше двох днів працювати над зміцненням основних груп м’язів.
Керівник напрямку стратегічної політики у сфері здоров’я та добробуту організації Sport England Том Бертон наголосив, що силові тренування відіграють важливу роль у здоровому старінні.
За його словами, така активність допомагає довше зберігати рухливість і незалежність, а також може відтерміновувати розвиток низки захворювань, пов’язаних із віком.