Усі п’ять атомних підводних човнів класу Astute, які перебувають на озброєнні Великої Британії, наразі не виконують бойових завдань. Через ремонти та технічне обслуговування країна тимчасово залишилася без своїх найсучасніших ударних субмарин.
На цьому тлі колишні британські військові попереджають про ризики для обороноздатності країни, особливо з огляду на зростання активності російського флоту. Про це пише The Telegraph.
Колишній командир атомного підводного човна Райан Ремсі заявив виданню, що ситуація виглядає тривожною для британських ВМС. За його словами, Росія чудово розуміє, що зараз Велика Британія не може оперативно вивести в море жоден підводний човен класу Astute.
Ремсі вважає, що проблема накопичувалася роками. На його думку, питання ремонту та модернізації підводного флоту тривалий час відкладали, що зрештою призвело до нинішньої ситуації.
Підводні човни класу Astute відіграють ключову роль у протидії російським субмаринам. Також вони забезпечують прикриття стратегічних ракетоносців класу Vanguard із ядерними ракетами Trident та супроводжують британські авіаносці HMS Queen Elizabeth і HMS Prince of Wales.
Загальна вартість програми Astute оцінюється у 12,2 млрд фунтів стерлінгів. Ці субмарини вважаються одними з найтехнологічніших ударних підводних човнів у світі. За даними видання, російським підводникам жодного разу не вдавалося виявити їх за допомогою гідролокаторів.
Втім, програма неодноразово стикалася з технічними труднощами. Зокрема, HMS Astute під час випробувань біля острова Скай у 2010 році сів на мілину.
Джерела у ВМС підтвердили, що всі п’ять діючих підводних човнів наразі виведені з експлуатації через технічне обслуговування або ремонтні роботи. Окремо згадується HMS Anson, який нещодавно повернувся до Великої Британії після кількох місяців служби та походу до Австралії.
На думку Ремсі, проблема полягає не лише у відсутності готових до бойового застосування субмарин. Він застеріг, що тривале перебування човнів без виходу в море може негативно позначитися на підготовці екіпажів.
Колишній командир наголосив, що підводники можуть втрачати критично важливі навички без регулярної практики. За його словами, якби він командував човном, який простоює біля причалу протягом двох років, це викликало б серйозне занепокоєння щодо готовності екіпажу до реальних операцій.
