Чубатий пітоху зовні схожий на звичайного співочого птаха, але його шкіра та пір’я містять одну з найсильніших природних отрут. Контакт із токсином може спричинити оніміння, печіння та поколювання, а специфічного антидоту досі не існує.
Про це пише Discover Wildlife.
Чубатий пітоху (Hooded Pitohui) мешкає в Новій Гвінеї й став першим науково описаним отруйним птахом. Його токсичність випадково виявив орнітолог Джек Дамбахер під час експедиції у 1989 році. Після того як птах подряпав дослідника, а той торкнувся рани губами, його губи та язик оніміли на кілька годин.
Науковці встановили, що пітоху не виробляє отруту самостійно. Вважається, що він накопичує батрахотоксин, поїдаючи жуків роду Choresine. Згодом токсин відкладається у шкірі, пір’ї та інших тканинах птаха, захищаючи його від хижаків.
Батрахотоксин також відомий завдяки деяким видам отруйних жаб-дереволазів і вважається однією з найпотужніших природних нейротоксичних отрут. Він порушує роботу натрієвих каналів нервових клітин, що у великих дозах може призвести до паралічу та смерті. Саме через надзвичайно високу токсичність його іноді порівнюють із ціанідом, хоча ці речовини діють на організм різними механізмами.
Фахівці зазначають, що випадковий дотик до птаха зазвичай не становить смертельної небезпеки для людини. Водночас контакт із його токсичними тканинами може викликати оніміння, поколювання, печіння шкіри або чхання.
Найбільший ризик виникає у разі вживання такого птаха в їжу, адже тоді токсин може потрапити в організм у значно більшій кількості. Саме тому місцеві жителі Нової Гвінеї здавна вважали пітоху непридатним для споживання без спеціальної обробки.
