У київських озерах і затоках дедалі частіше виловлюють сонячного окуня — чужорідний для України вид. Цю невелику рибу рибалки вже прозвали “окунем-піраньєю” через її здатність знищувати ікру та мальків місцевих видів.
Про це повідомляє Knowledge and Management of Aquatic Ecosystems.
Сонячний окунь (*Lepomis gibbosus*) походить із Північної Америки, а в Європі вважається інвазивним видом. Він добре прижився в озерах, ставках, затоках та інших водоймах зі спокійною або повільною течією, поступово витісняючи місцеву фауну.
Для України ця риба також є чужорідною. У Державному агентстві меліорації та рибного господарства раніше повідомляли, що спочатку сонячний окунь з’явився у Криму та Донецькій області, після чого почав поширюватися річками й озерами інших регіонів.
У столиці про цього мешканця водойм говорять уже не перший рік. Ще у 2018 році рибалки повідомляли про його вилов у Дніпрі, а зараз сонячного окуня дедалі частіше знаходять в озерах Києва. Найкраще він почувається у зарослих ділянках із теплою водою та слабкою течією.
Небезпека полягає не в розмірах риби, адже найчастіше трапляються невеликі особини. Проблему створює її раціон: сонячний окунь поїдає ікру, мальків, дрібну рибу та інших невеликих водних тварин. Через це скорочується потомство місцевих видів, зокрема окуня, судака, щуки, йоржа та інших риб.
Науковці називають сонячного окуня одним із найуспішніших інвазивних видів у Європі. Його негативний вплив пов’язують із хижацтвом, конкуренцією за ресурси та порушенням харчових ланцюгів у водоймах.
Ситуацію ускладнює швидке розмноження цього виду. Сонячний окунь починає розмножуватися вже з другого року життя, а окремі особини можуть досягати 30 сантиметрів завдовжки, хоча більшість виловлених риб значно менші.
Фахівці зазначають, що повністю позбутися такого виду у відкритих водоймах майже неможливо. Саме тому одним із небагатьох способів стримати його поширення залишається не випускати спійманого сонячного окуня назад у воду, адже це допомагає інвазивній рибі й надалі розмножуватися.
