Високо в горах серед лісу збереглася невелика хатина, якій уже понад 111 років. Попри відсутність електрики, водопроводу та мобільного зв’язку, її власники й досі регулярно сюди повертаються.
Будинок має розміри приблизно 4 на 3,5 метра та збудований із букових колод. За словами господарів, навіть через понад століття деревина залишається міцною, а бук добре утримує тепло, тому всередині затишно навіть у прохолодні дні.
Звичних міських зручностей у хатині немає. Тут не проведено електрику й водопровід, а мобільний зв’язок майже відсутній. Водночас неподалік протікає струмок, звідки можна набрати воду, нагріти її на печі та навіть помитися.
Для Ніколь, яка нині працює майстринею тату в Празі, це місце має особливе значення. За її словами, колись у хатині жили її прадідусь із дружиною, а тепер сюди приходить уже вся родина, щоб побути в тиші та відпочити від міської метушні.
Дорога до будинку непроста. Від найближчого місця потрібно близько години підніматися пішки через ліс, несучи із собою всі необхідні речі. Однак, як розповідає Ніколь, після прибуття втома швидко минає.
Вже близько дев’яти років вона разом із мамою доглядає стару хатину. Родина поступово ремонтує будинок, прибирає, підфарбовує його та регулярно топить піч, щоб підтримувати оселю в належному стані.
Втім, доглядати за будинком у лісі непросто. Нещодавно невідомі розбили одне з вікон, але це не змусило родину відмовитися від улюбленого місця.
За словами Ніколь, для них ця хатина — не просто стара будівля, а місце сили й спокою, куди завжди хочеться повернутися. Вона також зазначає, що саме тут спить найкраще.
Місцевість, де розташований будинок, має назву «Борсук». Як пояснює Ніколь, вона походить від борсуків, яких колись було багато в цих лісах.