Житель Івано-Франківщини дізнався через застосунок “Резерв+” про нібито порушення правил військового обліку та перебування в розшуку. Згодом суд встановив, що повістку, через яку виникла справа, ТЦК надіслав не за тією адресою.
Позивач звернувся до суду через адвоката після того, як побачив у застосунку “Резерв+” позначку про порушення правил військового обліку. У системі було вказано, що його оголосили в розшук через неявку за повісткою до ТЦК та СП.
Чоловік наполягав, що жодних повісток він не отримував. Також він заявив, що не знав про відкриття адміністративної справи та не отримував жодних постанов про штраф.
У ТЦК заперечували ці твердження. Там пояснили, що ще у травні 2025 року направили військовозобов’язаному повістку рекомендованим листом із викликом на 29 травня. Через неявку чоловіка і внесли до реєстру як порушника.
Однак ключовий момент настав уже під час розгляду справи в суді.
Суд вимагав від ТЦК надати докази відправлення повістки та підтвердження її вручення. У відповідь представники військкомату визнали, що документи щодо відправлення не збереглися, а отримати інформацію про поштове відправлення більше неможливо.
Під час перевірки також з’ясувалося, що у самій сформованій повістці була вказана зовсім інша адреса, яка не збігалася з тією, що містилася у військово-облікових документах позивача.
Суд нагадав, що закон прямо вимагає підтвердження вручення повістки. Це може бути особистий підпис людини, відеофіксація або офіційні документи від поштового оператора.
Без таких доказів повістка не може вважатися врученою, а отже — немає законних підстав вважати людину порушником.
У рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року зазначено, що відповідач не надав жодних доказів ні відправлення повістки, ні її вручення, ні повернення поштової кореспонденції.
Суд частково задовольнив позов.
Дії ТЦК були визнані протиправними, а запис про порушення правил військового обліку зобов’язали виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Крім цього, суд постановив стягнути з ТЦК на користь позивача 998,40 гривні судового збору.
Втім одну вимогу суд не задовольнив. Йшлося про відкликання звернення до поліції, оскільки на момент розгляду справи чоловік уже не перебував у розшуку.
Окремо суд роз’яснив важливу деталь: внесення інформації про можливе порушення до реєстру саме по собі ще не означає притягнення до адміністративної відповідальності.
ТЦК може вносити такі службові записи, однак у цьому випадку військкомат так і не зміг довести, що порушення справді мало місце.
Рішення ще може бути оскаржене у Восьмому апеляційному адміністративному суді.